Президент Росії Володимир Путін заявив, що Москва готова до можливої війни з європейськими країнами, але, за його словами, не прагне такого конфлікту. Водночас він попередив про небезпеку загострення в Балтійському морі та пообіцяв відповідати на дії, які Росія вважатиме загрозою. Заяви пролунали 29 жовтня після саміту Росія — Африка в Москві.
Як повідомляє агентство «Рейтер» (Reuters), Путін відповідав на запитання про відносини Москви з європейськими державами та можливість прямого військового зіткнення.
«Ми готові, але не хочемо війни з Європою», — заявив російський президент. Він також попередив, що в разі масштабного загострення такого конфлікту переможців не буде.
Окремо Путін стверджував, що західним державам не вдалося завдати Росії стратегічної поразки у війні проти України. Це прозвучало на тлі дискусій у європейських країнах про посилення оборони та готовність до можливих загроз із боку Москви.
Чому Путін згадав Балтійське море
Найконкретніше попередження російського президента стосувалося судноплавства в Балтійському морі. Путін заявив, що Москва виступає проти обмежень морського руху та порівняв можливе загострення з подіями в Ормузькій протоці.
Після початку війни між США та Іраном у лютому 2026 року рух через Ормузьку протоку зазнав серйозних обмежень. Це вплинуло на постачання нафти та світовий енергетичний ринок.
За повідомленням агентства «Інтерфакс» (Interfax), Путін поставив запитання, чи хоче хтось повторення подібної ситуації в Балтійському морі. Він заявив, що Росія цього не прагне, але відповідатиме на будь-який виклик.
Балтійське море має велике значення для торгівлі, транспортування енергоносіїв та безпеки північної частини Європи. Його узбережжя мають, зокрема, Німеччина, Польща, Данія, Швеція, Фінляндія та країни Балтії. Для НАТО це також важливий район морської оборони.
У вересні Чехія Онлайн вже розповідала про заяви Путіна щодо країн Балтії. Тоді він заперечував наміри Росії воювати з Європою та звинувачував балтійські держави в порушенні прав російськомовного населення.
Телефонна розмова з лідерами Фінляндії та Норвегії
Нова заява пролунала після незвичної для останніх років дипломатичної події. 27 жовтня президент Фінляндії Александр Стубб (Alexander Stubb) та прем’єр-міністр Норвегії Йонас Гар Стьоре (Jonas Gahr Støre) разом зателефонували Путіну.
За офіційним повідомленням уряду Норвегії, розмову організували після консультацій з Україною. Її метою було обговорення припинення російської війни проти України та підготовки майбутніх мирних переговорів.
Стубб і Стьоре говорили від імені своїх держав, а не всього Європейського Союзу. Обидва керівники наголосили, що продовжать підтримувати Україну та виступають за завершення війни.
Путін назвав їхнє рішення зателефонувати правильним, попри критику такого кроку в окремих європейських столицях. За його словами, Москва підтримує відновлення відносин із європейськими країнами — як на рівні ЄС, так і окремо з кожною державою.
Що сказав Зеленський після розмови
Президент України Володимир Зеленський того самого дня поспілкувався зі Стуббом і Стьоре, які розповіли йому про зміст переговорів із російським керівником.
Як повідомив Офіс президента України, європейські лідери вимагали від Росії реальних кроків для зменшення атак на українську енергетику та інфраструктуру.
Зеленський подякував їм за підтримку дипломатичних зусиль і обговорив підготовку тристоронніх переговорів за участю України, США та Росії, запланованих на листопад.
Фінляндія та Норвегія, які мають спільний кордон із Росією, також порушували питання безпеки північної Європи та Балтійського регіону.
Попри заяви Путіна про бажання відновити відносини з Європою, Росія продовжує повномасштабну війну проти України, розпочату в лютому 2022 року. Під час переговорів 27 жовтня фінський і норвезький лідери закликали Москву завершити війну та повернутися до переговорного процесу.
