Верховний адміністративний суд Чехії відхилив клопотання українця, який попросив надати касаційній скарзі відкладальну дію через вісім днів після її подання. Ще у двох справах запізнення становило 14 днів і лише одну добу. Результат виявився однаковим: суд не прийняв жодного з трьох клопотань.
Найновішу ухвалу Верховний адміністративний суд Чехії виніс 22 жовтня 2026 року. Громадянин України оскаржував відмову Міністерства внутрішніх справ надати йому міжнародний захист. Касаційну скаргу він подав 6 жовтня, а 14 жовтня звернувся з окремим проханням надати їй відкладальну дію.
Чоловік пояснював, що в разі повернення до України через війну побоюється за своє життя і здоров’я. Проте клопотання надійшло надто пізно за новими процесуальними правилами.
Один день запізнення теж став підставою для відхилення
Показовою стала справа 6 Azs 214/2026-33. Заявник подав касаційну скаргу 16 вересня, а прохання про відкладальну дію — наступного дня, 17 вересня. Суд відхилив його 7 жовтня.
Раніше, 12 серпня, суд ухвалив аналогічне рішення у справі 6 Azs 156/2026-33. Там між поданнями минуло два тижні: касаційна скарга надійшла 6 липня, а окреме клопотання — 20 липня.
Три справи демонструють застосування одного процесуального правила:
| Судова справа | Касаційна скарга | Клопотання | Різниця |
|---|---|---|---|
| 6 Azs 156/2026-33 | 6 липня | 20 липня | 14 днів |
| 6 Azs 214/2026-33 | 16 вересня | 17 вересня | 1 день |
| 10 Azs 189/2026-31 | 6 жовтня | 14 жовтня | 8 днів |
У кожній справі заявники спочатку подали касаційну скаргу, а вже потім окремо попросили надати їй відкладальну дію. Верховний адміністративний суд відхилив усі три клопотання через порушення порядку подання.
Що змінилося в законодавстві Чехії
Із 12 червня 2026 року діє нова редакція закону Чехії про притулок. Його § 33n передбачає, що прохання про відкладальну дію та клопотання про забезпечувальний захід можна подати лише разом із касаційною скаргою.
Відкладальна дія потрібна, щоб на час судового розгляду призупинити наслідки рішення, яке оскаржується. Наприклад, у справі українця від 22 жовтня заявник хотів запобігти наслідкам відмови в міжнародному захисті, оскільки побоювався повернення до України.
Закон передбачає випадки, коли касаційна скарга має відкладальну дію автоматично. За § 33m це стосується рішень про позбавлення вже наданого азилу чи додаткового захисту або відмову продовжити такий захист.
В інших передбачених законом ситуаціях про відкладальну дію необхідно просити суд окремо. Саме для такого прохання діє правило одночасного подання з касаційною скаргою.
Що робити заявнику, який оскаржує відмову
Людині, яка збирається оскаржувати судове рішення у справі про міжнародний захист, варто ще до подання касаційної скарги обговорити з адвокатом потребу у відкладальній дії.
Якщо вона потрібна, клопотання слід включити до касаційної скарги або подати разом із нею. Розраховувати на можливість звернутися з таким проханням через кілька днів після скарги ризиковано: навіть одноденний розрив уже призвів до відхилення.
Важливо розрізняти два рішення суду. Відхилення запізнілого клопотання про відкладальну дію саме собою не завершує розгляд касаційної скарги. У найновішій справі від 22 жовтня касаційне провадження на момент ухвалення процесуального рішення ще тривало.
Чи стосується це українців із тимчасовим захистом
Наведені три справи стосуються міжнародного захисту — азилу та додаткового захисту, які надають за результатами індивідуального розгляду заяви.
Тимчасовий захист українців у Чехії діє за іншим правовим режимом. Правило § 33n закону про притулок не можна автоматично переносити на оскарження рішень щодо тимчасового захисту.
Для заявників у справах про міжнародний захист ключова зміна вже діє: клопотання про відкладальну дію потрібно подавати разом із касаційною скаргою. Таке формулювання суд застосував у всіх трьох ухвалах, винесених 12 серпня, 7 та 22 жовтня 2026 року.
