Хорватія не дозволить транспортування російської нафти до Угорщини та Словаччини через нафтопровід Adria, яким керує компанія Janaf. Влада в Загребі заявила, що готова допомогти обом країнам із постачанням, але не російської сировини.
Після січневих атак на українську енергетичну інфраструктуру поставки російської нафти трубопроводом «Дружба» до Словаччини та Угорщини були перервані. Будапешт і Братислава звернулися до Єврокомісії з проханням застосувати виняток, який дозволив би імпорт російської нафти морем через Хорватію. Вони також направили спільного листа міністру економіки Хорватії Анте Шушняру.
Позиція Хорватії щодо транзиту нафти
У листі міністр закордонних справ Угорщини Петер Сіярто та словацька міністерка економіки Дениса Сакова зазначили, що їхній санкційний виняток дозволяє морські поставки, якщо трубопровідні маршрути порушені. Вони наголосили, що енергетична безпека «не повинна бути ідеологічним питанням».
Анте Шушняр відкинув ці аргументи. За його словами, потужності Janafu достатні, і технічних перешкод для транспортування немає, однак Загреб не погодиться на поставки російської нафти. Він додав, що Хорватія готова допомогти партнерам у межах європейського законодавства та правил OFAC. У дописі в мережі X Шушняр зазначив, що справжня причина звернення — ціна, адже російська нафта приблизно на 30% дешевша за альтернативні джерела.
Енергетична безпека Угорщини та Словаччини
Угорщина значною мірою залежить від нафтопроводу «Дружба», який проходить через територію України. ЄС поступово прагне скоротити імпорт російських енергоносіїв, щоб обмежити фінансування війни.
Власником більшості акцій Janafu є хорватська держава через пенсійний фонд, приватизаційне агентство та міністерство фінансів. Водночас угорський вплив у хорватській енергетиці залишається значним через компанію INA, де 49% належать концерну MOL.
Основні факти ситуації:
- постачання через «Дружбу» перервані після атак
- Угорщина та Словаччина просили дозволити морський імпорт
- Хорватія відмовила у транзиті російської нафти
- альтернативні поставки можливі в межах санкцій.
Історично енергетичні питання вже створювали напругу між Будапештом і Загребом, зокрема навколо контролю над INA. Нинішня відмова знову актуалізує дискусію про баланс між санкційною політикою та енергетичною безпекою регіону.
