47-річний житель Шумперського краю став жертвою інтернет-шахрайства під час звичайного продажу печі. Зловмисники отримали дані одразу двох його платіжних карток і зняли з рахунків 52 тисячі крон. Подібні фішингові атаки в Чехії часто використовують сторінки, які майже не відрізняються від справжніх.
Як продавець передав шахраям дані двох карток
Чоловік розмістив в інтернеті оголошення про продаж печі. Невдовзі з ним зв’язався нібито покупець, який запропонував організувати доставку через кур’єрську службу та надіслав відповідне посилання.
Продавець перейшов на сайт, який вважав справжньою сторінкою перевізника. Там він ввів усі реквізити своєї банківської картки, включно з CVC-кодом.
Після цього сайт повідомив, що картка нібито не підтримується. Чоловік скористався другою карткою, прив’язаною до іншого поточного рахунку, та знову ввів усі її дані.
«Лише після цього під час перевірки банкінгу він виявив, що з обох його поточних рахунків пішли тисячі крон», — розповів представник поліції Лібор Гейтман.
Схожі методи стають дедалі складнішими. Зокрема, шахраї викрадають дані карток за допомогою фальшивих банкірів, шкідливих застосунків та інших технологій.
Поліція Чехії попередила про небезпечні посилання
Чеська поліція закликає особливо обережно ставитися до посилань, які надсилають незнайомці під час купівлі або продажу товарів в інтернеті. Підроблені сторінки можуть практично повністю копіювати сайти банків або кур’єрських служб.
«У жодному разі не переходьте за посиланнями, надісланими незнайомими людьми. Ви легко можете стати жертвою шахрайства. Зазвичай вас перенаправлять на підроблений сайт, який виглядає як оригінальна сторінка перевізника або банку», — попередив Гейтман.
Особливо небезпечно вводити на таких сторінках номер картки, строк її дії та CVC-код. Для отримання грошей від покупця продавцю не потрібно повідомляти повні реквізити платіжної картки.
Поліція зазначає, що онлайн-базари стали одним із популярних майданчиків для шахраїв, а їхні схеми стають дедалі частішими та складнішими. Раніше у Чехії вже фіксували випадки, коли жертви фальшивих банкірів втрачали десятки тисяч крон після передачі злочинцям банківських даних.
