Ще два роки тому синіх крабів на півночі Італії ловили тоннами й відправляли на спалювання. Тепер тих самих хижаків вантажать у контейнери й продають за кордон. Рибальський кооператив у дельті річки По очікує цього року близько 20 мільйонів євро виторгу — більшу частину вже мають забезпечити саме краби.
Йдеться про атлантичного синього краба Callinectes sapidus — чужорідний для Середземного моря вид, який особливо сильно вдарив по лагунах північної Адріатики. Італійський інститут охорони довкілля ISPRA офіційно відносить його до інвазивних чужорідних видів.
Краби прийшли туди, де вирощували молюсків
Сам синій краб з’явився у Середземному морі давно, але справжній вибух чисельності стався у 2023 році. Особливо важкими наслідки виявилися в дельті По та лагунах Венето й Емілії-Романьї.
Краби розривали сіті та поїдали молюсків — насамперед венерок, на яких роками тримався місцевий промисел. Тепліша вода допомагає цьому виду розмножуватися, а посухи й низький рівень По дозволили морській солоній воді проникати глибше у лагуни й притоки. У результаті краб отримав майже ідеальні умови і багато корму.
Для рибалок це було не просто екологічною проблемою. У кооперативі Polesine, за даними Associated Press, доходи після навали крабів обвалилися приблизно на три чверті. Кількість активних членів кооперативу скоротилася з приблизно 1500 до 850.
Спалювання проблему не вирішило
Спочатку Італія намагалася просто виловлювати якомога більше крабів. Держава виділяла кошти на боротьбу з ними, а частина величезного улову після цього йшла на утилізацію та спалювання.
Але для виду з такою швидкістю розмноження цього виявилося недостатньо. Одна самиця може за сезон відкласти до кількох мільйонів яєць. Знищувати крабів швидше, ніж вони відновлювали популяцію, не вдавалося.
Навесні 2026 року італійська влада вже відкрито змінила формулювання мети. У плані Міністерства сільського господарства Італії йдеться не про повне винищення виду, яке вважають надзвичайно складним, а про співіснування, контроль чисельності та створення комерційного ринку.
Масштаб уже великий. З квітня по листопад 2025 року у Венето та Емілії-Романьї виловили понад 3700 тонн синіх крабів. Майже 1500 тонн вдалося продати — приблизно утричі більше, ніж роком раніше.
Краб їде до Шрі-Ланки, а звідти — далі по світу
Нова схема виглядає незвично. Крабів виловлюють у дельті По, готують на парі, заморожують і відправляють на Шрі-Ланку. Там м’ясо вручну відділяють від панцира та готують різні продукти — м’ясо клешень, суміші та філе. Потім продукцію продають на інших ринках.
Кооператив Polesine цього року, за даними AP, уже зміг продати весь виловлений синій краб і фактично відмовився від його спалювання. Прогнозований річний виторг — близько 20 мільйонів євро, і більша його частина має прийти саме від продажу крабів.
Проте заміною старому промислу це поки не стало. За кілограм синього краба рибалки отримують приблизно 1,30 євро. Кілограм молюсків раніше приносив близько 10 євро. Тобто ловити шкідника стало вигідніше, ніж спалювати, але колишніх доходів він поки не повертає.
А самі італійці краба поки не полюбили
Є в цій історії парадокс: за кордоном синій краб став товаром, а вдома його досі купують неохоче. Багато ресторанів навколо Венеції уникають нового продукту — він має погану репутацію після років збитків, а витягування м’яса потребує чимало роботи.
Втім, окремі заклади вже намагаються змінити ставлення. У Porto Tolle кухарка Стефанія Маркезіні побудувала ціле меню на м’ясі синього краба. За її спостереженнями, гості спочатку ставляться до нього насторожено, але після першої страви часто погоджуються спробувати й інші.
Італійська влада теж розраховує на внутрішній ринок. Державна стратегія передбачає не лише експорт, а й переробку м’яса для ресторанів і магазинів. Тож краба, якого ще недавно вважали лише дорогою екологічною катастрофою, тепер намагаються зробити звичайним продуктом.
Це не означає, що проблема зникла. В Італії продовжує працювати спеціальний урядовий комісар із боротьби з поширенням синього краба, мандат якого діє до кінця 2026 року. Просто тепер стратегія інша: якщо вид уже неможливо швидко прибрати з Адріатики, принаймні частину збитків хочуть повернути через його вилов і продаж.
