Чеські школи стикаються зі зростаючими викликами через велику кількість українських та інших іноземних учнів. У деяких навчальних закладах іноземці становлять половину всіх школярів, і директори наголошують: без додаткової допомоги інтегрувати всіх дітей без шкоди для якості освіти стає дедалі складніше.
Наприклад, у школі FZŠ Mezi Školami в празькому районі Стодулки 43% учнів — іноземці, з них понад 150 — з України. Попри це, школа не має права на українського асистента вчителя, оскільки лише 60 дітей мають статус воєнних біженців, а це менше, ніж встановлені 10% від загальної кількості учнів.
«Ми потребуємо більшої фінансової підтримки — соціальних педагогів, мовних асистентів. Інакше просто не встигаємо за зростаючими потребами», — каже директор школи Петро Кубічка.
Прага – найбільш навантажений регіон
Найбільше воєнних біженців з України приїжджає саме до Праги. В окремих районах уже не вистачає місць у школах. Щоб звернути увагу на проблему, директори шкіл з району Прага 8 торік підписали відкритого листа, де заявили, що нинішній підхід до інтеграції українських учнів «втрачає сенс і ставить під загрозу якість освіти».
«Раніше приходило кілька іноземців на рік — ми з цим справлялися. Зараз більшість новоприбулих дітей узагалі не знають чеської, і частина з них навіть не має мотивації її вивчати», — каже Матєй Рашовський, директор ZŠ Bohumila Hrabala, де навчається близько 200 українських та 100 інших іноземних учнів.
Успіхи інтеграції теж є
Попри труднощі, Чехія демонструє високий рівень включення українських дітей до шкільної системи. За даними PAQ Research та Соціологічного інституту Академії наук, у листопаді 2024 року лише 2% українських дітей не відвідували школу. Водночас інші джерела оцінюють реальну відвідуваність на рівні приблизно 80%.
Покращується й рівень знання чеської мови — у листопаді 2023 року 57% дітей могли вільно спілкуватися, а вже через рік — 69%.
«Чехія — серед лідерів у питанні залучення дітей біженців до навчання. Але потрібні сталі рішення — зокрема, системна мовна підготовка», — зазначає Мартина Шкрдлантова з організації META.
Що пропонують директори?
У школах із великою кількістю українських учнів (як у Празі, так і в Пльзені, Коліні, Карлових Варах чи Пардубіце) дедалі частіше лунають пропозиції створення “протокових” класів — окремих груп, де діти проходили б інтенсивну мовну підготовку перед переходом до основного навчання.
«Це не тільки про гроші. Потрібні й законодавчі зміни. Міністерство освіти, на жаль, відстає», — коментує заступник мера Праги 8 Радомір Непіл (ANO).
Міністерство освіти визнало проблему та заявило, що працює над індексним фінансуванням: школи з більшою кількістю уразливих учнів отримуватимуть більше ресурсів. Також у 2024 році було знову дозволено окремі вступи для українських дітей — у 16 школах Праги, щоб допомогти більш рівномірному розподілу учнів між закладами.
Проте не всі вважають це рішення ефективним. За словами Шкрдлантової, справжнє вирішення — це не розділення дітей, а підтримка шкіл, які мають найвищі інтеграційні навантаження.
«Сегрегація — не вихід. Якщо відкласти запис певної групи дітей, це не вирішить проблему перенавантаження. Ми маємо зосередитися на змістовних рішеннях, і “протокові” класи — одне з них», — наголошує вона.
Чи вдасться Чехії системно реалізувати інтеграційні зміни в освіті — покаже час. Але потреба в цьому, як визнають і освітяни, і експерти, дедалі більш очевидна, повідомляє портал seznamzpravy.cz.
