Брно вперше в історії Чехії прийняло судетсько-німецький з’їзд. Одні учасники назвали його кроком до примирення між чехами й німцями. Інші вийшли на вулиці з протестами та заявили, що така подія в Чехії є провокацією.
За даними Radio Prague International, з’їзд Судето-німецького земляцтва проходив у Брно з 21 до 25 травня як частина фестивалю Meeting Brno. Саме там уперше в Чехії зібралися нащадки німців, депортованих після Другої світової війни.
Брно опинилося між примиренням і протестом
Для організаторів і прихильників події це був історичний жест. Вони говорили про діалог, спільну європейську пам’ять і спробу дивитися на травматичне минуле без старої ворожнечі.
Для противників усе виглядало інакше. Вони нагадували про нацистські злочини, Мюнхенську угоду, окупацію Чехословаччини та страх, що тема судетських німців знову може відкрити суперечку про Декрети Бенеша.
Саме тут і захований головний нерв цієї історії. Формально йшлося про зустріч і примирення. Насправді Брно на кілька днів стало містом, де чехи сперечалися не тільки з німцями, а й між собою.
Протест зібрав тисячі людей
Наймасштабніша акція противників з’їзду відбулася в неділю. Протестувальники пройшли від головного вокзалу через центр Брно до Домініканської площі й завершили марш перед Новою ратушею.
За оцінкою поліції, протест зібрав близько 2500 людей. Учасники несли чеські та моравські прапори, транспаранти з антинімецькими гаслами, а також символіку, яка відсилала до різних історичних і політичних таборів.
Організаторами протесту виступили рух «Оборона нації», брненські комуністи, а серед причетних до організації фігурували також представники брненського осередку SPD.
На мітингу виступив колишній президент Чехії Мілош Земан. Він назвав демонстрацію антинацистською і закликав виборців пам’ятати, хто з політиків підтримав проведення з’їзду, а хто виступив проти.
Марш примирення виявився ще більшим
Поруч із протестами у Брно відбувся і «Марш примирення». За оцінкою поліції, він зібрав близько 4500 людей.
Це стало несподіваним контрастом. Чим сильнішою була хвиля критики навколо судетсько-німецького з’їзду, тим помітнішою стала і хвиля підтримки ідеї примирення.
Колишня програмна директорка Meeting Brno Бланка Навратова вважає, що скандал навколо події фактично спрацював як сильний піар. За її словами, спершу організатори опинилися під важким тиском, але потім суспільна підтримка почала переважувати негатив.
У цьому й проявилася дивна логіка Брно. Подія, яку критики хотіли зупинити, у підсумку привернула до себе ще більше уваги.
Чому Декрети Бенеша знову стали болючою темою
Після Другої світової війни мільйони чехословацьких німців були депортовані, а Декрети президента Бенеша стали правовою основою конфіскації майна частини німецького та угорського населення, пов’язаного з Третім рейхом.
Для багатьох чехів ця тема досі не є сухою історією. Вона пов’язана з окупацією, загиблими, зрадою, вигнанням, колективною провиною і страхом перед ревізією післявоєнного устрою.
Саме тому частина протестувальників сприйняла з’їзд не як зустріч нащадків, а як символ небезпечного повернення старих претензій.
Водночас Radio Prague International нагадує важливу деталь: вимогу про скасування Декретів Бенеша та повернення конфіскованого майна Судето-німецьке земляцтво виключило зі своєї програми ще у 2015 році.
Політична боротьба всередині Чехії
Коментатор Hospodářské noviny Петр Гонзейк бачить у цій історії не стільки чесько-німецький конфлікт, скільки внутрішню чеську політичну боротьбу.
За його словами, питання з’їзду стало зручним полем для радикальніших політичних сил. Вони змогли подати тему як боротьбу за національну пам’ять, хоча всі ключові майнові й правові питання між Чехією та Німеччиною давно були врегульовані.
У 1997 році була підписана Чесько-німецька декларація, яка мала зменшити напругу навколо тем минулого. Але як показав Брно, юридичне врегулювання не завжди означає емоційне завершення.
Опитування теж показує складну картину. За матеріалом Radio Prague International, 57% респондентів підтримали думку, що судетсько-німецькі з’їзди в Чехії краще не проводити.
Історія, яка не закінчилася в підручниках
Судетсько-німецький з’їзд у Брно показав, що минуле в Чехії не лежить спокійно в архівах. Воно виходить на площі, звучить у промовах політиків, ділить людей на табори й легко стає частиною передвиборчої боротьби.
Для одних учасників це був шанс сказати: після десятиліть болю й мовчання народи можуть говорити одне з одним без ненависті. Для інших — нагадування про те, що примирення не можна проводити так, ніби пам’ять про жертв і страхи суспільства вже не мають значення.
На Czechia Online ми й далі стежимо за тим, як Чехія говорить про складну історію, політичні конфлікти та теми, які досі здатні вивести людей на вулиці.
Брно в цій історії стало не лише місцем зустрічі судетських німців. Воно стало дзеркалом, у якому Чехія знову побачила власний незавершений діалог із минулим.
