Життя у Празі 2050 року уявляється як поєднання високотехнологічної інфраструктури, нових житлових кварталів та цифрових звичок, що змінюють саму суть повсякденного буття. Журналісти чеського видання E15 спробували дізнатись, яким буде життя у столиці за 25 років, звернувшись до допомоги штучного інтелекту. Результат — п’ять віртуальних персонажів, які розповідають свої історії з майбутньої Праги, де реальність переплітається з цифровим досвідом, а життя — з архітектурним прогресом.
Один з них — 70-річний Лука́ш, культурний куратор, який після довгих років у центрі міста змушений був переїхати на оновлену Палмовку, де йому надали муніципальне житло. Ця частина міста, відома колись своїми закинутими будівлями, до 2035 року перетворилася на сучасний район із житлом для пенсіонерів, молодих сімей і соціально важливих професій. Лука́ш розповідає про нове культурне життя району, про філармонію на Влтавській, про зелені простори на Роганському острові — все це стало частиною його повсякденного маршруту.
25-річна Амелі з іншого боку уособлює нове покоління — так звану «бета-генерацію». Вона живе в реконструйованому будинку Радость на Жижкові, навчається в економічному університеті та… перебуває у стосунках з віртуальним партнером — штучним інтелектом на ім’я Aeneas. Для неї це спосіб розвивати емоційну грамотність. Вона ходить на побачення в ресторани, які виникли на території колишньої автостанції Флоренц, і відвідує цифрову галерею, побудовану на місці надземного вокзалу.
Своє бачення Праги майбутнього поділяє також 46-річний Шимон з Їглави. Його життя розділено між двома містами: живе в одному, працює в іншому — завдяки швидкісному поїзду, що за 50 хвилин доставляє його в центр Праги. Шимон працює над розвитком “зелених мікромереж” — систем управління транспортом, електрикою і потоками людей у реальному часі. У вільний час він їздить на автономному самокаті, п’є каву з синтетичних бобів і проводить зустрічі в офісі з видом на Влтаву.
Окрема історія — Алiса, яка з дев’яти років живе у Чехії після втечі з України. У 2050 році вона керує великим будівельним проєктом у районі Бубни-Затори. Її ранки починаються з поїздки експресом із Кладна до нового залізничного вокзалу. Вона працює над інтеграцією інфраструктури, зелених зон і «розумних» технологій. Новий аеропорт, до якого їздить у відрядження, уже автоматизований настільки, що квитком слугує розпізнавання обличчя.
І ще одна героїня — 53-річна лікарка Кароліна, яка працює на території колишнього вантажного вокзалу Жижков. Вона веде прийом онлайн і в фізичному кабінеті, але щоранку спостерігає, як змінюється квартал: нові школи, трамвайні лінії, міські галереї та навіть нова лінія метро — Е. Кароліна щойно придбала свою першу квартиру в новому районі Богдалець-Слатини, що з’явився на місці старих індустріальних зон.Штучний інтелект не просто фантазує — він спирається на наявні урбаністичні плани, демографічні тенденції та розвиток технологій. До 2050 року населення Праги може досягти 2 мільйонів. Це вимагає не лише нових житлових зон, а й сміливих інфраструктурних рішень: нові мости, швидкісні залізниці, віртуальні стосунки та переосмислені поняття мобільності
