Російське військове керівництво отримало завдання розробити кілька варіантів можливої операції на півночі України. Серед основних напрямків називають Київ і Чернігів.
Про це заявив заступник керівника Офісу президента України Павло Паліса під час спілкування з журналістами. За його словами, відповідна інформація надійшла від розвідувальних служб і була перевірена за кількома джерелами.
Водночас Паліса наголосив на ключовій деталі: наразі Україна не бачить формування російського наступального угруповання на Київському та Чернігівському напрямках. Тобто йдеться саме про планування можливих сценаріїв, а не про підтверджений початок підготовки нового наступу.
«Ми дійсно отримували інформацію від розвідок, причому верифіковану з кількох джерел, про те, що військове керівництво Збройних сил Російської Федерації отримало завдання від політичного керівництва спланувати проведення подібної операції у кількох варіантах у напрямку Києва та Чернігова», — заявив Паліса.
Генштаб України вже готує варіанти відповіді
За словами представника Офісу президента, українське військове командування вже проаналізувало можливі сценарії розвитку подій.
Генеральний штаб ЗСУ підготував варіанти реагування, які включають заходи оборони, захисту та протидії можливим діям Росії.
«Нашим найвищим пріоритетом є не допустити створення умов, які дозволили б Росії розпочати будь-які наступальні операції», — пояснив Паліса.
Наступального угруповання на півночі зараз немає
Паліса окремо закликав розрізняти планування військової операції та її безпосередню підготовку.
За даними української сторони, наразі ознак формування великого ударного угруповання російських військ на Київському або Чернігівському напрямках немає.
Київська область на півночі межує з Білоруссю, а Чернігівська — одночасно з Білоруссю та Росією. Саме з білоруської території російські війська у лютому 2022 року наступали на Київ.
Росія хоче створити «буферну зону»
Під час того ж спілкування з журналістами Паліса повідомив, що Москва також не відмовилася від планів створити так звану «буферну зону» вздовж частини північного кордону України.
За його словами, йдеться про Харківську та Сумську області, а також частково Чернігівську область. Початкова глибина такої зони у російських планах може становити до 20 кілометрів із можливістю подальшого розширення.
Паліса пояснив, що прагнення Росії збільшувати таку зону пов’язане, зокрема, зі зростанням дальності й можливостей ударних безпілотників.
У центрі уваги знову Білорусь
Нові дані особливо привертають увагу до білоруського напрямку. Навесні Росія та Білорусь проводили спільні навчання із відпрацюванням застосування ядерної зброї.
Тоді Володимир Зеленський уже попереджав, що Кремль розглядає можливість нових операцій у напрямку Київської та Чернігівської областей із використанням території Білорусі.
Водночас безпосередніх ознак концентрації великих російських або білоруських сил, необхідних для такого наступу, українська сторона зараз не повідомляє.
Україна стежить за військовою інфраструктурою Білорусі
Окрему увагу Київ приділяє розвитку військової та транспортної інфраструктури на півдні Білорусі.
Зокрема, у Гомельській області розвиваються об’єкти, які теоретично можуть використовуватися для швидкого перекидання особового складу та важкої військової техніки.
Українські прикордонники наголошують, що саме по собі будівництво такої інфраструктури не означає підготовку наступу. Однак воно дає можливість швидше розгорнути війська, якщо Москва та Мінськ ухвалять відповідне рішення.
Головне: це поки план, а не початок наступу
Нинішню заяву Офісу президента не варто трактувати як повідомлення про неминучий новий похід російської армії на Київ.
Підтверджено інше: за даними української розвідки, російське політичне керівництво доручило військовим опрацювати кілька можливих сценаріїв операції на Київському та Чернігівському напрямках.
Україна знає про ці плани, перевіряє ситуацію на північному кордоні та вже підготувала сценарії протидії.
