Росія не має наміру здійснювати військовий напад на жодну з країн НАТО ані цього, ані наступного року. Водночас Москва активно відновлює та нарощує свої військові спроможності у відповідь на масштабне переозброєння Європи. Про це йдеться в щорічній доповіді Естонської служби зовнішньої розвідки.
За оцінкою естонської розвідки, у найближчі два роки Кремль утримуватиметься від прямої агресії проти Альянсу, оскільки дії Естонії та інших європейських країн змушують Москву ретельно зважувати ризики. Завдання Заходу, наголошують аналітики, — зберегти такий баланс стримування і надалі.
Що стоїть за оцінкою естонської розвідки
У доповіді зазначається, що у війні проти України Росія мислить у довшій перспективі та ставить перед собою віддалені оперативні цілі. Мирні переговори, які останнім часом активізувалися, Москва розглядає радше як спосіб виграти час, а не як реальний намір завершити війну.
Естонська розвідка також застерігає, що Росія продовжує реформу збройних сил і нарощує виробництво боєприпасів настільки швидко, щоб одночасно вести війну в Україні та накопичувати ресурси для можливих майбутніх конфліктів.
- розширення виробництва боєприпасів
- підготовка до потенційних майбутніх воєн
- використання дронів на суходолі, в повітрі та на морі.
Чому Європі не варто втрачати пильність
Керівник естонської розвідувальної служби Каупо Росін наголосив, що Європа має й надалі інвестувати в оборону та внутрішню безпеку, аби Росія дійшла висновку про безперспективність будь-якої агресії проти НАТО. За його словами, російське керівництво вже побоюється європейського переозброєння та можливості самостійних військових дій Європи проти Росії у горизонті двох-трьох років.
Окремо у звіті зазначено, що Кремль і надалі вважає США головним глобальним суперником, водночас імітуючи готовність до співпраці задля послаблення санкцій. Попри дипломатичні контакти, стратегічна мета Москви залишається незмінною — послаблення НАТО та зміна системи безпеки в Європі.
