Мешканець Праги — пражан чи пражак? А житель Брно — брнян чи брняк? У чеській мові обидва варіанти можуть бути зрозумілими, але відрізняються за стилем. А от із Карловими Варами цікавіше: для цього відомого курортного міста немає такої ж усталеної пари назв, як для Праги чи Брно.
Інститут чеської мови Академії наук Чехії пояснює: назви мешканців міст найчастіше утворюють за допомогою закінчення «-ан» (-an), а жіночі форми — «-анка» (-anka). Але в живій розмові чехи нерідко використовують коротші й звичніші назви із закінченням «-ак» (-ák). Для окремих міст утворити природну назву мешканця взагалі непросто.
Прага: пражан чи пражак?
Столиця Чехії має одразу чотири відомі форми:
- Пражан (Pražan) — нейтральна, літературна назва чоловіка з Праги.
- Пражанка (Pražanka) — відповідна жіноча форма.
- Пражак (Pražák) — поширена розмовна назва.
- Пражачка (Pražačka) — розмовна жіноча форма.
Тобто слова «пражан» і «пражак» обидва існують. Різниця насамперед у стилі. У нейтральному тексті доречніше написати «пражан», а в повсякденній розмові можна почути «пражак».
Коли йдеться про багатьох мешканців столиці, вживають «пражани» (Pražané) або розмовне «пражаці» (Pražáci).
А як називають мешканців Карлових Вар?
Ось тут звична схема не працює. Карлові Вари (Karlovy Vary) — місто, мешканців якого не так просто назвати одним усталеним і загальновживаним іменником.
У своїй мовній довідці Інститут чеської мови наводить форму «карловаршті» (Karlovarští) — так можна назвати мешканців Карлових Вар у множині.
А як звернутися до одного чоловіка чи жінки?
У розмовному вжитку трапляються місцеві назви. Наприклад, в інтернет-обговоренні самі дописувачі, які називають себе мешканцями Карлових Вар, використовують слово «вараці» (Varáci). Проте це не загальновизнаний літературний відповідник для всіх ситуацій.
Найприродніший нейтральний варіант — сказати «мешканець Карлових Вар» (obyvatel Karlových Varů) або «мешканка Карлових Вар» (obyvatelka Karlových Varů).
А якщо ви самі живете в цьому місті, достатньо сказати:
«Я з Карлових Вар» (Jsem z Karlových Varů).
Це правильна і зрозуміла чеська фраза, яка не потребує пошуку сумнівного слова.
Брно, Острава, Пльзень та інші міста: як правильно називати їхніх мешканців
Для більшості великих міст Чехії є усталені назви чоловіків і жінок. Нижче — добірка чеських форм із приблизною українською передачею вимови. Вона охоплює великі міста, обласні центри та кілька інших відомих населених пунктів.
| Місто | Чоловік | Жінка |
|---|---|---|
| Брно (Brno) | брнян (Brňan) | брнянка (Brňanka) |
| Острава (Ostrava) | остраван (Ostravan) | остраванка (Ostravanka) |
| Пльзень (Plzeň) | пльзенян (Plzeňan) | пльзенянка (Plzeňanka) |
| Ліберець (Liberec) | ліберечан (Liberečan) | ліберечанка (Liberečanka) |
| Оломоуць (Olomouc) | оломоучан (Olomoučan) | оломоучанка (Olomoučanka) |
| Чеське Будейовіце (České Budějovice) | будейовічан (Budějovičan) | будейовічанка (Budějovičanka) |
| Градець-Кралове (Hradec Králové) | краловеградечан (Královéhradečan) | краловеградечанка (Královéhradečanka) |
| Усті-над-Лабем (Ústí nad Labem) | устечан (Ústečan) | устечанка (Ústečanka) |
| Пардубіце (Pardubice) | пардубічан (Pardubičan) | пардубічанка (Pardubičanka) |
| Злін (Zlín) | злінян (Zlíňan) | злінянка (Zlíňanka) |
| Гавіржов (Havířov) | гавіржован (Havířovan) | гавіржованка (Havířovanka) |
| Кладно (Kladno) | кладенян (Kladeňan) | кладенянка (Kladeňanka) |
| Мост (Most) | мостечан (Mostečan) | мостечанка (Mostečanka) |
| Опава (Opava) | опаван (Opavan) | опаванка (Opavanka) |
| Їглава (Jihlava) | їглаван (Jihlavan) | їглаванка (Jihlavanka) |
| Тепліце (Teplice) | теплічан (Tepličan) | теплічанка (Tepličanka) |
| Дечин (Děčín) | дечінян (Děčíňan) | дечінянка (Děčíňanka) |
| Хомутов (Chomutov) | хомутован (Chomutovan) | хомутованка (Chomutovanka) |
| Карвіна (Karviná) | карвінян (Karviňan) | карвінянка (Karviňanka) |
| Хеб (Cheb) | хебан (Cheban) | хебанка (Chebanka) |
| Табор (Tábor) | таборжан (Tábořan) | таборжанка (Tábořanka) |
Написання чеських назв можна також перевіряти в довідковому переліку чеських міст і назв їхніх мешканців. Для складних географічних назв там окремо позначені форми, які недостатньо усталилися.
Чому в Брно можна почути не тільки «брнян»?
У Брно є літературні форми «брнян» (Brňan) і «брнянка» (Brňanka). Але в розмові часто можна почути «брняк» (Brňák) та «брнячка» (Brňačka).
Схожа ситуація і з Пльзенем: поряд із літературним «пльзенян» (Plzeňan) використовують розмовне «пльзеняк» (Plzeňák).
У чеській мові такі варіанти мають стилістичну різницю. Назви із закінченням «-ак» (-ák) часто звучать невимушеніше, а форми на «-ан» (-an) зазвичай придатніші для нейтрального чи офіційного повідомлення. Проте конкретне слово може бути настільки звичним у місті, що місцеві сприйматимуть саме його як найприродніше.
Цю особливість описує також Новий енциклопедичний словник чеської мови: найпоширенішим серед розмовних назв є саме «пражак», а «брняк» має виразніший розмовний відтінок.
Чому деякі міста краще називати без спеціального слова?
У Чехії є міста, для яких назва мешканця звучить незвично або не має одного усталеного варіанта. Крім Карлових Вар, це стосується, наприклад, Маріанських Лазень (Mariánské Lázně).
Інститут чеської мови прямо радить у таких випадках використовувати описову конструкцію, а не утворювати громіздке слово.
Тому «мешканець Маріанських Лазень» (obyvatel Mariánských Lázní) — цілком природний варіант. Так само зручно говорити про мешканців Карлових Вар.
Є й інша пастка: назва може бути правильною, але недостатньо точною. Наприклад, «устечан» (Ústečan) може стосуватися як мешканця Усті-над-Лабем, так і Усті-над-Орліці (Ústí nad Orlicí). Якщо важливо не переплутати ці міста, краще назвати населений пункт повністю.
Як сказати чеською, звідки ви родом
Знати назву мешканця міста корисно, але під час знайомства ще простіше використовувати звичайну фразу «Я з…» (Jsem z…). Наприклад:
- «Я з Праги» (Jsem z Prahy).
- «Я з Брно» (Jsem z Brna).
- «Я з Острави» (Jsem z Ostravy).
- «Я з Пльзеня» (Jsem z Plzně).
- «Я з Карлових Вар» (Jsem z Karlových Varů).
- «Я з Хеба» (Jsem z Chebu).
Після прийменника «з» (z) назва міста в чеській мові змінює форму. Тому правильно «з Карлових Вар» (z Karlových Varů), а не просто повторити початкову назву міста.
Із назвами мешканців та іншими близькими за звучанням словами буває непросто навіть тим українцям, які вже добре розуміють чеську. Свої труднощі створюють також слова-пастки та особливості чеської вимови.
