Переїзд у зйомну квартиру в Чехії поступово перетворюється на серйозне фінансове випробування. Сума, яку ще кілька років тому вважали винятком, нині дедалі частіше сприймається як нова норма: близько 115 тисяч чеських крон (приблизно 4727 євро) потрібно лише для того, щоб отримати ключі від орендованого житла.
Причина — безпрецедентний попит на ринку оренди. За актуальними даними, в Празі на одну квартиру в середньому претендують понад сто людей — близько 108 охочих. У Брно ситуація трохи спокійніша, але й там на одне помешкання припадає приблизно 60 кандидатів. За таких умов власники нерухомості та рієлтори отримали можливість диктувати максимально вигідні для себе правила.
У результаті сама орендна плата — лише вершина айсберга. Основне фінансове навантаження припадає на супутні платежі, без яких підписати договір практично неможливо. Все частіше орендодавці вимагають так звану кауце — заставу, яка формально є поверненою, але на практиці нерідко стає «умовно поверненою». Її розмір у багатьох випадках дорівнює двом місячним орендним платам.
Проста арифметика виглядає так: якщо пощастило знайти квартиру за 25–30 тисяч крон на місяць, при заселенні доведеться заплатити саму оренду за перший місяць, близько 50 тисяч крон застави та ще 25–30 тисяч крон комісії рієлтору. Агентства, як правило, беруть винагороду в розмірі місячного найму. У підсумку сума легко перевалює за 110 тисяч крон.
І це ще не межа. До стартових витрат нерідко додаються додаткові платежі, які не мають жодного стосунку до ремонту чи облаштування нового житла. Наприклад, власник квартири має повне право вимагати від орендарів оформлення спеціального страхування на випадок надзвичайних ситуацій — пожежі, затоплення або інших пошкоджень майна. Такі витрати можуть здатися дрібницями, але в загальній сумі вони лише посилюють фінансовий тиск на тих, хто шукає житло.
Щоб не проґавити найважливіше – підписуйтесь на наш Telegram-канал.
