Чеська Палата депутатів ухвалила масштабну реформу кримінального кодексу, яка змінює підхід держави до низки правових питань – від наркотиків і насильства над дітьми до пропаганди комунізму. Зі 159 присутніх депутатів 142 проголосували “за”. Наступне слово за Сенатом.
Серед головних змін — пом’якшення правил вирощування та зберігання коноплі. Відтепер громадянам дозволено мати вдома до 100 грамів канабісу та вирощувати не більше трьох кущів для особистого користування. У разі зберігання понад 200 грамів чи вирощування п’яти й більше рослин йдеться вже про кримінальну відповідальність. Також дозволено лікування психотропами — зокрема, псилоцибіном.
Водночас реформа вводить суворі обмеження для осіб, які вчиняли насильство над дітьми. Запроваджується «дитячий сертифікат», що фактично забороняє таким людям довічно працювати з неповнолітніми.
«Особи, які катували, ґвалтували або вбивали дітей, більше ніколи не зможуть з ними працювати», — заявила депутатка Барбора Урбанова з партії STAN.
Її позицію підтримав і міністр юстиції Павел Блажек (ODS), хоча раніше уряд розглядав варіант поступового “очищення” судимості.
Реформа також передбачає розширення санкцій за злочини, скоєні з ненависті. Наприклад, посилиться відповідальність за напади на людей з інвалідністю. Також буде жорсткіше каратися використання deepfake-порнографії, створеної з метою завдати шкоди репутації людини.
Важливою є зміна підходу до боржників з аліментів: тепер покарання у вигляді двох років в’язниці можливе лише в разі, коли несплата ставить дитину під загрозу виживання. А от щодо економічних злочинів — вводиться можливість штрафів замість позбавлення волі, аби зменшити навантаження на пенітенціарну систему.
Крім того, закон прямо забороняє пропаганду як нацизму, так і комунізму. Ініціатор поправки, депутат Мартін Длоухий (TOP 09), наголосив, що це логічний крок до правової симетрії. Проте КПЧ (Комуністична партія Чехії) уже виступила з протестом, заявивши: «Це спроба залякати критиків режиму. Але правду не заборониш і не заглушиш».
Законопроєкт наблизив Чехію до ліберальніших європейських моделей кримінального права, де основний акцент — не на покаранні, а на реабілітації та профілактиці.