У світі стрімко зростає попит на записи, зроблені не «цифрою», а по-старому, на платівках. Стереотип платівок як «татового року» залишився в минулому – збирати вініл у наші дні модно, і коштує це недешево. Але мало хто знає, що найбільший у світі виробник грамплатівок працює в Чехії – це компанія GZ Media в селищі Лоденіце, за 30 кілометрів від Праги. Про історію чеського «грамофонного бізнесу» та сьогодення підприємства ми розповімо в черговій серії циклу передач «Czech made».
Шум і жар верстатів, запах хімії. У великому бетонному залі працює близько десятка пресів, за якими орудують, в основному, жінки, одягнені в легкі сині футболки. Уздовж стін розставлені металеві контейнери з коробками, позначеними знайомими логотипами: The Rolling Stones, Black Sabbath, U2…

Десятки мільйонів грамплатівок на рік
У невеликому чеському селищі Лоденіце з населенням у дві тисячі осіб працює найбільший у світі виробник грамплатівок. У 2021 році GZ Media виробила 51 мільйон вінілових дисків! Тоді ж компанія, що колись мала назву Gramofonové závody Loděnice, відсвяткувала 70-річчя випуску своєї першої грамофонної платівки. Сьогодні у чеського підприємства діє вісім фабрик у Європі, США та Канаді.

Як відомо, перші справжні грамплатівки з’явилися ще наприкінці ХІХ століття і залишалися основним носієм звуку до 1980-х. Діаметр перших платівок становив лише 12 см, але на початку ХХ століття розміри збільшилися до 15-30, а потім і до 60 см. У 1920-ті рр. у процесі звукозапису почали використовувати електрику, а в 1930-ті пластинки почали виготовляти з полівінілхлориду.
А як починався «грамофонний бізнес» у Чехословаччині? У 1920-ті роки платівки в країну постачали, головним чином, з Німеччини, а записи чеською мовою робили в берлінських студіях.
Перша фабрика з друку грамплатівок відкрилася в Празі 1930 року. Найвідомішими марками грамплатівок у міжвоєнній Чехословаччині були такі компанії як Ultraphon, His master’s voice, Esta, Odeon, Polydor, Rekord, Artona, Selekton. Їхня продукція була різною за якістю та вартістю.

«Ще в роки Першої республіки грамплатівки виготовляли в різних місцях: у Празі, в Усті-над-Лабі. Однак у Лодениці подібного виробництва не було. Тут історія платівок почалася 1948 року, коли відбулися націоналізація та об’єднання підприємств грамофонної промисловості в єдиний державний концерн. Тоді й було ухвалено рішення зосередити виробництво в одному місці, яким обрали селище Лоденіце. Перша платівка була тут надрукована 1951 року», – розповідає директор компанії GZ Media Міхал Штерба.
На початку 1950-х було випущено першу довгограючу платівку, яка позначалася літерами LP. З Лоденіце «елпічки», як їх називали, йшли на експорт.

Продукція чехословацької компанії «Gramofonové závody Loděnice» продавалася мало не в усіх країнах соціалістичного блоку. На початку 1970-х чехословацький ринок грамплатівок був серед країн соціалізму номером один. Конкурувати тут могла лише НДР завдяки тісним зв’язкам із Заходом. На рік у ЧССР вироблялося близько 10 мільйонів платівок, з яких приблизно мільйон ішов на експорт. Чехословаччина була першою країною в соцблоці, яка почала експортувати стереофонічні грамплатівки.

У 1974 році кілька місяців у Лодениці провела делегація з В’єтнаму, щоб потім налагодити подібне виробництво у себе на батьківщині.
У 1980-ті компанія «Gramofonové závody Loděnice», яка прагнула йти в ногу з часом, почала випускати аудіокасети, а пізніше і компакт-диски.
Але коли настала епоха загального переходу на «цифру», для підприємства все одно настали важкі часи. У середині 1990-х компанія виробляла на рік таку саму кількість продукції, яку сьогодні випускає за два дні! Так, 1994 року в Лодениці було виготовлено всього 300 тисяч грамплатівок.
Компанія почала розвивати напрямок поліграфії, графічного дизайну обкладинок і не тільки. Сьогодні GZ Media виготовляє чохли для мобільних телефонів, етикетки для пляшок з алкогольними напоями, косметики, парфумерії.

Вірність традиціям
При цьому компанія завжди залишалася вірною вінілу, не втрачала надію на краще майбутнє і… перемогла.
«Ми завжди знали, що хочемо залишитися останнім гравцем на ринку, хто продовжуватиме виробляти грамплатівки, оскільки ми поважаємо традиції. З комерційної точки зору це теж завжди мало сенс – нехай обсяги виробництва і були невеликими. І, на наш подив, справа, яка великою мірою визначалася ностальгією, набула економічного сенсу, розростається, і на виробництві платівок ми будуємо майбутнє нашої фірми», – підкреслює Міхал Штерба.

Фото: Barbora Kvapilová, Český rozhlas
Як уже було сказано, GZ Media – найбільший у світі виробник грамплатівок. На фабриці в Лоденіце працює понад 2 100 осіб. Однак і конкуренти не дрімають. Хто ще бере участь у забігу за пальмою вінілової першості?
«Сьогодні виробництво грамплатівок – це великий бізнес з оборотом понад мільярд доларів. Тож він приваблює підприємців. Наша компанія охоплює чверть світового ринку, а на частку інших гравців припадає інші три чверті. Великі компанії працюють у Німеччині, Франції, Голландії, Сполучених Штатах».
Із чим пов’язаний ренесанс вінілових платівок? Чому від цифрового формату, більш простого у використанні – там не потрібен спеціальний програвач, місце для зберігання – люди повертаються до більш складного?

«Я думаю, причини ті самі, чому в цифрову епоху люди, як і раніше, купують паперові книги. Думаю, свою роль тут відіграє асоціація з чимось фізичним. Тобто якщо я люблю музику, то не стану нею насолоджуватися тільки на інтернет-майданчиках. Я захочу мати вдома предмет, який можу роздивитись, показати знайомим, сім’ї, поставити в програвач і прослухати в зовсім іншому ракурсі. Таке поєднання просто неможливо чимось замінити», – упевнений Міхал Штерба.
Хоча грамплатівки вважаються консервативним носієм, за понад сім десятиліть існування підприємства виробництво не могло не змінитися. При цьому спосіб створення вінілових платівок, як і раніше, залишається досить трудомістким.

«На початку процесу перебуває сам твір, коли ансамбль або музичний видавець має запис і графічний ескіз обкладинки. Як правило, замовник приносить нам ці матеріали в цифровому форматі, з якого ми крок за кроком робимо фінальний виріб. Для грамплатівки спочатку ми маємо зробити майстер-диск. Ми змінюємо звукозапис так, щоб могла з’явитися звукова доріжка. На спеціальному обладнанні вирізаємо на мідному аркуші першу доріжку, яку називаємо «майстер». Щоб віддрукувати диск, нам потрібно отримати інверсійне зображення доріжки, або матрицю. Мідь поміщається у ванну, де поверхня поступово покривається нікелем. Коли шар нікелю стає досить товстим, відбувається поділ двох шарів, і замість доріжки у нас виходить опукла матриця. Потім ми вкладаємо матрицю в пресувальне обладнання разом із синтетичною масою та етикеткою, таким чином і відбувається друк грамплатівки», – пояснює Міхал Штерба.
Платівки друкують цілодобово
Потім виробу залишається тільки охолонути – на професійному жаргоні це називається «дозріти», і платівку можна вкладати в конверт і надсилати замовнику.
Скільки підприємство здатне надрукувати платівок, наприклад, за годину?
«Ми виробляємо продукцію 24 години на добу і на день випускаємо трохи менше 200 тисяч штук. Тож, припущу, що це виходить вісім дев’ять чи десять тисяч одиниць на годину», – підраховує директор Міхал Штерба.
Які тільки платівки сьогодні не випускають! Різних кольорів і форм, наприклад, у вигляді трикутника, ромба, трилисника. Однак незвичайний вигляд досягається лише за допомогою оптичного ефекту – для руху голки по спіралі, як і раніше, потрібна кругла форма, тож канавка все одно проходить лише по круглій частині грамплатівки.

Матеріал, з якого виготовляється платівка, з роками змінювався. У 1960-ті шелачні платівки, у яких часто відколювалися краї, замінили диски з полімеру і полівінілхлориду, розбити які вже дуже складно, скоріше, розплавити. Міхал Штерба нагадує: якщо залишити грамплатівку влітку в машині на сонці, то вона може скрутитися рогаликом, і слухати її ви більше не зможете.
Сьогодні із сучасних платівок лунають голоси всесвітньо відомих співаків і музикантів.

«У наші дні кожен великий виконавець повинен випускати свої альбоми, свої твори на грамплатівках. Хтось до цього повернувся після перерви – як приклад можна назвати Rolling Stones або Beatles – їх ми дійсно випускаємо у великих кількостях. Але це і безліч нових молодих виконавців, яких не чекаєш зустріти на грамплатівці, а при цьому саме їхні записи – найбільш продавані», – пояснює Міхал Штерба.

Не просто випадковий сплеск моди
На майбутнє грамплатівок директор компанії GZ Media дивиться з оптимізмом. «Попит на грамплатівки ось уже десять років постійно зростає. Чи буде він підвищуватися рік, 10 років, чи застопориться, ми не знаємо. Проте вже зараз зрозуміло, що не йдеться про якийсь випадковий сплеск моди, який зникає наступного дня. У грамплатівок є солідна група прихильників, замовників, які зжилися з цим форматом, знов навчилися його використовувати, і в ньому зацікавлені. Тож ми твердо переконані, що інтерес до грамплатівок буде постійно високим, тому ми інтенсивно інвестуємо в наш бренд. Якщо в майбутньому попит зросте – тим простіше, якщо залишиться колишнім, то ми будемо прагнути збільшити нашу частку на ринку».

Міхал Штерба нагадує, що, крім свого прямого призначення, грамплатівку можна розглядати і як ефектний предмет інтер’єру. Ними прикрашають стіни, їх поміщають у рами і вітрини. Але частіше платівку просто дбайливо зберігають, щоб у хвилину відпочинку обережно поставити в програвач.

