У Чехії помітно змінюються настрої серед студентів і молодих випускників. Інтерес до власного бізнесу поступово згасає, натомість дедалі більше молоді орієнтується на класичне працевлаштування з фіксованою зарплатою. Працювати «на себе» сьогодні готові лише близько 8% абітурієнтів.
Разом із цим зростають і фінансові очікування. Для більшості студентів прийнятною першою зарплатою після університету є сума в межах 40–50 тисяч чеських крон. Саме з такими цифрами молоді фахівці дедалі частіше виходять на ринок праці, навіть не маючи значного практичного досвіду.
Роботодавці ж звертають увагу не лише на цифри, а й на поведінкові зміни нового покоління. Покоління Z, яке нині масово закінчує університети, приносить у робоче середовище нові правила. Молоді працівники значно менш терплячі, не схильні до компромісів і чітко відстоюють особисті кордони.
Втім, спосіб, у який вони це роблять, не завжди відповідає корпоративній культурі. Якщо міленіали зазвичай намагалися вирішити конфлікт напряму — через розмову з керівником або пошук компромісу, — представники покоління Z частіше обирають онлайн-скарги, звернення до третіх сторін або публічний тиск.
На цьому тлі компанії дедалі активніше переглядають підходи до найму. Для багатьох фірм вигідніше інвестувати в штучний інтелект і залишити одного спеціаліста для його обслуговування, ніж утримувати команду з кількох або навіть десятка початківців. AI бере на себе рутинні завдання, не вимагає підвищення зарплати й не створює кадрових конфліктів.
У результаті молодим фахівцям дедалі частіше доводиться додатково навчатися вже після отримання диплома — проходити курси, перекваліфіковуватися або здобувати нові навички. Експерти прогнозують, що з розвитком штучного інтелекту ця тенденція лише посилюватиметься, а конкуренція за робочі місця для випускників стане жорсткішою.
