Дві третини чеських підлітків у віці від 11 до 21 року заявили, що стикалися з кібербулінгом. Ще більше — майже 94% — повідомили, що в інтернеті зазнавали проявів ненависті. Про це свідчать результати масштабного соціологічного дослідження агентства Ipsos, замовленого оператором T-Mobile у співпраці з неурядовою організацією In Iustitia, яка спеціалізується на вивченні злочинів на ґрунті упереджень.
Кібербулінг — це цілеспрямоване використання цифрових технологій для цькування, залякування або образ людини. Найпоширенішими формами є поширення неправдивої інформації, насмішки, приниження в соціальних мережах і групові напади в коментарях.
Опитування охопило 816 респондентів, серед яких були й представники уразливих меншин, зокрема українці та особи з інвалідністю. Половина з них вказала, що ненависні коментарі на свою адресу отримують щонайменше кілька разів на тиждень. Загалом 67% підлітків зізнались, що стикались з кібербулінгом. Більшість із них (60%) про це комусь розповідали — найчастіше дівчата. Хлопці, як свідчить статистика, менш схильні звертатися по допомогу.
«Кібербулінг поширений настільки, що багато молодих людей уже не сприймають його як серйозну проблему. Це має нас насторожити й підштовхнути до системних змін у школах і громадських організаціях», — зазначив аналітик Ipsos Міхал Корманяк.
Понад 82% опитаних користуються соціальними мережами щодня, і саме тут найчастіше трапляються випадки онлайн-насильства. 49% респондентів повідомили, що стикаються з проявами ненависті принаймні раз на тиждень. Найчастіше ці напади спрямовані проти українців та представників ЛГБТ+.
Цікаво, що 45% опитаних активно протистоять ненависницьким висловлюванням: повідомляють про них адміністрації соцмереж або вступають у словесну суперечку з нападниками. Ще 35% намагаються захиститися пасивно — блокуванням користувачів або униканням таких дискусій. Представники меншин проявляють вищий рівень реакції: 66% з них активно втручалися, а 42% — намагалися захистити інших жертв.
Директорка In Iustitia Клара Калібова зазначила, що вибірка дослідження не повністю відображає реальну кількість представників меншин, таких як українці чи роми.
