Італійська влада виділила 100 тисяч євро на боротьбу з гігантськими сомами, які стрімко поширюються в озері Гарда. Інвазивний хижак може перевищувати два метри завдовжки, важити десятки кілограмів і становить серйозну загрозу для місцевої екосистеми.
Надзвичайну програму затвердив регіон Венето, до якого належить східна частина найбільшого озера Італії. Гроші отримають професійні рибальські підприємства, готові перейти на цілеспрямований вилов сома європейського.
На програму передбачено загалом 100 тисяч євро — близько 2,4 мільйона чеських крон. Окреме підприємство зможе отримати компенсацію до 20 тисяч євро.
У рішенні уряду регіону Венето зазначається, що кількість виловлених сомів у Гарді протягом останніх років помітно зросла. Влада називає їхнє поширення однією з головних екологічних та економічних проблем озера.
Чому сом став проблемою для озера Гарда
Сом європейський природно живе у водоймах Центральної та Східної Європи, а також у частині Азії. У Чехії це звична місцева риба, однак на Апеннінський півострів її завезли люди.
В італійських водоймах сом вважається чужорідним інвазивним видом. Він добре пристосовується до різних умов, витримує воду невисокої якості, швидко росте й успішно розмножується.
Це нічний хижак із дуже широким раціоном. Молоді особини переважно поїдають рибу, ракоподібних і земноводних. Великі соми здатні полювати також на водоплавних птахів і невеликих ссавців, які опинилися у воді.
Після досягнення великих розмірів у новому середовищі сом майже не має природних ворогів. Саме тому його чисельність може швидко збільшуватися, а тиск на місцеві види — посилюватися.
Під загрозою унікальна риба, яка живе лише в Гарді
Найбільше занепокоєння екологів викликає доля місцевих видів, які не пристосовані до появи такого великого хижака.
Серед них — рідкісний лососевий вид Salmo carpio, відомий як гарданський карпіоне. У природі ця риба зустрічається лише в озері Гарда й більше ніде у світі.
Її популяція скорочувалася і до масового поширення сомів через надмірний вилов, зміни середовища та інші фактори. Поява нового верхівкового хижака створює для вразливої риби додатковий тиск.
Соми також можуть зменшувати кількість інших риб, які традиційно мали промислове та культурне значення для громад навколо озера.
На що витратять 100 тисяч євро
Звичайні снасті, які традиційно використовують рибалки на озері Гарда, не завжди підходять для цілеспрямованого вилову великих сомів. Для роботи потрібні міцніші сітки, пастки, човнове обладнання та засоби для піднімання важкої риби.
Саме тому регіон компенсуватиме професійним рибалкам витрати на придбання спеціального обладнання. Фінансування може покривати 100% прийнятних витрат, але не більше 20 тисяч євро на одне підприємство.
Гроші дозволять використовувати не лише нові снасті, а й обладнання для тимчасового зберігання улову перед продажем. У теплу пору року особливо важливі холодильні камери та безперервне охолодження риби.
Подати заявку можуть підприємства, власник або принаймні один із партнерів яких внесений до офіційного реєстру професійних рибалок озера Гарда. На подання документів виділено 60 днів із моменту публікації програми.
Виловлених сомів не планують просто знищувати
Італійська влада хоче не лише зменшити популяцію хижака, а й створити повноцінний ланцюг продажу виловленої риби.
М’ясо сома придатне для споживання й має сформований ринок у країнах Центральної Європи. В офіційному документі Венето серед головних потенційних напрямків збуту прямо названі Німеччина, Чехія та Польща.
Це означає, що частина виловлених у Гарді сомів теоретично може потрапити до чеських оптових продавців, магазинів або ресторанів. Конкретних контрактів чи торговельних мереж влада наразі не називає.
Такий підхід має одночасно зменшити екологічний тиск на озеро й дати рибалкам додаткове джерело доходу. Водночас комерційне використання не повинно перетворитися на причину штучно підтримувати популяцію інвазивного виду.
В Італії сом — загарбник, а в Чехії — місцева риба
Статус одного й того самого виду залежить від регіону. У басейнах Центральної та Східної Європи сом існував природно й є частиною місцевих харчових ланцюгів.
В Італії його поширення стало наслідком людського втручання. Рибу завозили до нових водойм, зокрема для спортивної риболовлі, після чого вона почала самостійно розмножуватися.
У Чехії великий сом може бути цінним трофеєм, якого після фотографування часто відпускають назад у водойму. Нещодавно Czechia Online розповідала, як чеський рибалка Якуб Вагнер упіймав на півдні Моравії величезного сома рідкісного золотого забарвлення.
На Гарді повернення спійманого сома у воду суперечило б самій меті програми: влада прагне поступово зменшити його чисельність і захистити місцеву фауну.
Екологи підтримують вилов, але критикують частину методів
Не всі запропоновані способи боротьби отримали безумовну підтримку природоохоронців. Представники WWF погоджуються, що популяцію сома необхідно стримувати, але попереджають про можливий побічний вилов інших риб.
Занепокоєння викликають стаціонарні пастки та сітки з недостатньо вибірковими розмірами вічок. Разом із сомами до них можуть потрапляти коропи, вугрі, окуні, лини та інші місцеві види.
Екологи вимагають, щоб пастки регулярно перевіряли, а випадково спійманих риб одразу випускали живими. Вони також наполягають на контролі біологів, обмеженні місць установлення снастей і використанні методів, спрямованих саме на великих сомів.
Інакше, попереджають природоохоронці, кампанія проти одного інвазивного виду може завдати додаткової шкоди всій рибній спільноті озера.
Чи небезпечні величезні соми для туристів
Поява у Гарді двометрових риб звучить лячно, однак головна загроза стосується екосистеми, а не людей.
Соми зазвичай уникають купальників і не полюють на людей. Великі особини можуть поводитися захисно біля місця нересту або вкусити під час необережного контакту, проте такі випадки залишаються винятковими.
Влада не запроваджувала через сомів заборон на купання. Туристичні пляжі, водні прогулянки та інші види відпочинку на озері працюють у звичайному режимі.
Тому назва «монстр з озера Гарда» є передусім медійним образом. Реальна проблема полягає не в можливих нападах на людей, а в здатності хижака поступово змінювати унікальну екосистему найбільшого озера Італії.
