Ісландія 29 серпня вирішує, чи повертатися до переговорів про вступ до Європейського Союзу. Але країна не починатиме цей шлях із чистого аркуша: понад десять років тому вона вже встигла відкрити 27 переговорних розділів, а 11 із них — тимчасово закрити.
На бюлетені сьогодні стоїть просте запитання: чи повинна Ісландія відновити переговори про вступ до ЄС. Варіанти — «так» або «ні». За даними Національної виборчої комісії Ісландії (Landskjörstjórn), референдум має дорадчий статус, тобто сам по собі ще не робить країну членом Євросоюзу.
Якщо переговори відновляться і сторони зрештою домовляться про умови членства, ісландський уряд обіцяє провести ще один референдум — уже щодо готової угоди. Тому сьогодні ісландці фактично вирішують, чи повертатися за стіл переговорів, а не чи вступати до ЄС негайно.
Чому Ісландія стартує не з тієї точки, що Україна
Ісландія подала заявку на вступ ще у липні 2009 року після фінансової кризи. Переговори відкрили у 2010-му. До моменту їх зупинки було відкрито 27 переговорних розділів, із яких 11 уже вважалися тимчасово закритими. У 2013 році новий уряд поставив процес на паузу, а у 2015-му Рейк’явік попросив ЄС більше не вважати Ісландію країною-кандидатом.
За цей час сама Ісландія не відійшла далеко від європейської системи. Вона входить до Європейської економічної зони, Європейської асоціації вільної торгівлі та Шенгенської зони. Через ЄЕЗ країна вже застосовує значну частину законодавства, пов’язаного з єдиним ринком ЄС.
Саме тому повернення до переговорів може бути швидшим, ніж у багатьох інших кандидатів. Ісландське Міністерство закордонних справ розраховує, що в разі позитивного рішення переговори можна буде відновити наприкінці 2026 року, а їхній активний етап може тривати приблизно 18–24 місяці.
Україна тим часом уже відкрила два кластери
Україна перебуває в іншій точці процедури. Вона подала заявку на членство у лютому 2022 року, отримала статус кандидата того самого року, а офіційні переговори стартували в червні 2024-го. У вересні 2025 року Україна завершила перевірку відповідності законодавства правилам ЄС.
У червні 2026 року відкрили перший переговорний кластер — «Основи», куди входять верховенство права, правосуддя, державне управління, державні закупівлі та інші базові питання. У липні відкрили шостий кластер, присвячений зовнішнім відносинам, торгівлі, безпеці та обороні. Чехія Онлайн писала про цей етап переговорів України з ЄС.
Для України попереду залишається робота за іншими переговорними напрямками та виконання критеріїв, які ЄС встановлює перед їхнім закриттям. Перший кластер відкривають першим, але закривають останнім: саме реформи у сфері верховенства права та державних інституцій визначають темп усього процесу.
«Черги» на вступ до ЄС немає
Тому сценарій, за якого Ісландія стане членом ЄС раніше за Україну, цілком можливий. Але це не означатиме, що Брюссель пересунув її вперед у якійсь спільній черзі.
Переговори кожної країни йдуть окремо. Швидкість залежить від того, наскільки її закони й інституції відповідають нормам ЄС, як вона виконує встановлені умови та чи готові всі держави-члени одностайно погоджувати наступні етапи.
У випадку Ісландії багато технічної роботи вже зроблено через Європейську економічну зону та попередній раунд переговорів. Для України інтеграція відбувається паралельно з масштабними реформами і війною.
Найскладніша тема для Ісландії плаває в океані
Швидкого й автоматичного вступу Ісландії все одно ніхто не гарантує. Найболючіше питання майже не змінилося з минулої спроби — рибальство.
Риба для Ісландії — одна з ключових експортних галузей, а контроль над морськими ресурсами має ще й політичне значення. Євросоюз має спільну рибальську політику, тоді як Рейк’явік хоче максимально зберегти власну систему управління квотами та промислом. Складними залишаються також сільське господарство й питання суверенітету.
Міністерка закордонних справ Ісландії Торгердюр Катрін Гуннарсдоттір (Þorgerður Katrín Gunnarsdóttir) раніше припускала, що за сприятливого сценарію країна могла б стати членом ЄС у 2028 році. Це політична оцінка, а не встановлений Брюсселем строк.
Навіть прихильники переговорів поки не мають впевненої переваги. Останнє перед голосуванням опитування Gallup показувало 51,6% проти відновлення переговорів і 48,4% — за. Кількома днями раніше інше опитування, навпаки, давало невелику перевагу прихильникам переговорів.
Результат сьогоднішнього голосування визначить лише перший крок: чи повернеться Ісландія до процесу, який сама зупинила у 2013 році.
