У Пльзені суд виніс умовний вирок 50-річному Зденеку Голцкнехту, якого звинувачували в нападі на двох українок під час ярмарку в Пласах у 2023 році. Інцидент, що сколихнув громадськість, стався ввечері 13 серпня, коли чоловік, власник атракціонів, приїхав забирати обладнання.
Дві українки з дітьми, які відпочивали біля ковзанки, заважали йому проїхати. За даними обвинувачення, дізнавшись, що жінки з України, Голцкнехт почав ображати їх на національному ґрунті, а згодом ударив 44-річну жінку в обличчя. Вона спробувала забрати ключі від його автомобіля, після чого чоловік, за версією слідства, намагався витягнути її з машини за волосся. Друга жінка, 34 роки, вдарила нападника, захищаючи подругу, але отримала від нього кілька ударів у обличчя, що призвело до перелому кісток і необхідності операції. Постраждала провела два дні в лікарні, а її відновлення тривало кілька тижнів.
Суд визнав Голцкнехта винним лише у хуліганстві, відкинувши звинувачення у нанесенні тілесних ушкоджень та насильстві на національному ґрунті через брак доказів. Свідчення потерпілих, за словами судді, містили суперечності, що викликало сумніви у їхній достовірності. Обвинувачений наполягав, що не завдавав травм і не мав націоналістичних мотивів.
За його словами, конфлікт спровокувала поведінка жінок, які були в стані алкогольного сп’яніння. Медична експертиза підтвердила, що в однієї з жінок було 2,4 проміле алкоголю в крові, що свідчить про сильну інтоксикацію. Адвокат Голцкнехта наголосив на розбіжностях у свідченнях українок, які змінювалися залежно від того, кому вони їх надавали – поліції, лікарям чи журналістам.
“Суд має сумніви щодо їхньої достовірності,” – зазначила суддя, коментуючи свідчення потерпілих. Голцкнехт висловив жаль через інцидент, але заперечив звинувачення в насильстві. Один зі свідків стверджував, що травму молодшій жінці завдав не обвинувачений, а інший чоловік, який втрутився в конфлікт.
Судовий процес став предметом дискусій у місцевих ЗМІ, адже справа стосувалася не лише фізичного насильства, а й можливого прояву ксенофобії. Умовний вирок, який отримав Голцкнехт, викликав неоднозначну реакцію: одні вважають його занадто м’яким, інші – виправданим через брак доказів серйозніших злочинів.
