Усі 32 країни, що входять до Європейського агентства з довкілля, мають плани захисту від кліматичних змін. Проте навіть у найбагатших державах люди залишаються вразливими до руйнівних повеней, сильної спеки та лісових пожеж. Найбільша проблема — міста часто не мають достатніх ресурсів, щоб перетворити державні плани на реальний захист.
Про це свідчить дослідження Європейського агентства з довкілля, оприлюднене у червні 2026 року. А 16 листопада дослідник шведського Лундського університету (Lunds universitet) Джошуа Гарланд (Joshua Garland) звернув увагу на цю проблему у статті для видання «Зе Конверсейшн» (The Conversation).
За висновками науковців, наявність грошей і сучасних технологій сама по собі не гарантує безпеки. Вирішальне значення має те, наскільки швидко державні установи, міська влада та рятувальні служби можуть спільно діяти перед загрозою.
Повінь у Валенсії показала, наскільки швидко місто може опинитися в небезпеці
Одним із найтрагічніших прикладів залишаються повені в іспанській Валенсії восени 2024 року. Тоді загинули понад 200 людей. Потоки води зносили автомобілі, руйнували будинки та паралізували транспортну інфраструктуру.
У 2021 році сильні повені в Німеччині продемонстрували іншу проблему — недоліки системи попередження населення. Навіть за наявності метеорологічних прогнозів інформація про наближення небезпеки не завжди своєчасно доходила до людей.
Франція також зіткнулася з масштабними лісовими пожежами, які змушували евакуювати мешканців і погіршували якість повітря.
Дослідники наголошують, що подібні катастрофи виявляють слабкі місця в роботі державних установ. Особливо небезпечними стають ситуації, коли відповідальність за захисні заходи розподілена між кількома органами, а їхні дії недостатньо узгоджені.
Хто найбільше ризикує під час спеки та повеней
Наслідки екстремальної погоди відчувають не всі однаково. Особливо вразливими є літні люди, родини з низькими доходами та мігранти.
Частина таких мешканців живе у старих будинках із поганою теплоізоляцією. Улітку квартири швидко перегріваються, а можливостей переїхати до безпечнішого житла чи встановити кондиціонер може бракувати.
Дослідники наводять приклад Великої Британії, де старий житловий фонд погано пристосований до екстремально високих температур. Водночас мешканці деяких прибережних районів на сході Англії втрачають будинки через поступове руйнування берегів.
У Швеції науковці звертають увагу на іншу проблему: високий рівень довіри до державних інституцій і технологій іноді призводить до недооцінки кліматичних ризиків.
Європа нагрівається вдвічі швидше за середній світовий показник
Європейське агентство з довкілля повідомляє, що температура на континенті підвищується приблизно вдвічі швидше за середній глобальний показник.
Усі країни, які входять до агентства, вже розробили політику пристосування до кліматичних змін. Однак із її виконанням виникають труднощі.
Місцевим органам влади бракує фінансування, кваліфікованих працівників та інформації про конкретні ризики. Крім того, відповідальність між державою, регіонами й містами не завжди чітко розмежована.
У Чехії кліматологи також попереджають про поступове посилення погодних крайнощів. Зокрема, чеські науковці раніше пояснювали, чому країна стикається і з тривалими посухами, і з інтенсивними зливами.
Чого бракує європейським містам для захисту людей
Європейська комісія також визнає проблему недостатньої підготовки місцевої влади. У багатьох містах немає достатньо працівників, технічних можливостей і фінансування для виконання державних кліматичних програм.
Фахівці називають серед необхідних заходів модернізацію водовідведення, удосконалення систем раннього попередження, пристосування житлових будинків до спеки та підготовку міської інфраструктури до надзвичайних ситуацій.
Окреме завдання — допомогти людям, яким найважче самостійно захиститися від стихійних лих.
Науковці вважають, що уряди повинні чіткіше розподілити відповідальність із місцевими органами влади та забезпечити міста ресурсами для виконання захисних заходів.






