Чорногорія та Албанія звернулися до НАТО по допомогу в боротьбі з російськими інформаційними атаками. Обидві країни побоюються спроб вплинути на громадську думку напередодні виборів 2027 року. Вони хочуть, щоб Альянс надіслав спеціальні команди експертів, які допоможуть виявляти дезінформаційні кампанії та протидіяти їм.
Про прохання двох країн розповіло 4 листопада видання «Політіко» (Politico), яке поспілкувалося з міністром оборони Чорногорії Драганом Краповичем (Dragan Krapović) та його албанським колегою Ермалом Нуфі (Ermal Nufi).
За словами Краповича, Москва використовує соціальні мережі та інформаційні кампанії, щоб впливати на суспільні настрої не лише в Чорногорії, а й в інших державах Західних Балкан.
«Росія постійно проводить інформаційні кампанії, спрямовані на вразливі місця чорногорського суспільства та інших суспільств Західних Балкан».
Чому найбільше побоюються виборів 2027 року
Наступного року обидві країни проходитимуть через важливі політичні події. У Чорногорії влітку заплановані парламентські вибори, а в Албанії у травні — місцеві.
Водночас держави ведуть переговори про вступ до Європейського Союзу. Чорногорія прагне стати членом ЄС до 2028 року, Албанія — до кінця десятиліття.
Чорногорський міністр оборони визнав, що країні бракує сучасного обладнання, підготовлених працівників та можливостей для протидії складним інформаційним операціям.
За оцінкою політолога Любомира Філіповича (Ljubomir Filipović) з Університету штату Аризона, російські інформаційні кампанії в Чорногорії спрямовані, зокрема, на підтримку проросійських і просербських політичних сил. Вплив, за словами експерта, поширюється також через мережі, пов’язані із Сербською православною церквою.
В Албанії ситуація дещо інша. Експертка з комунікацій Блеряна Біно (Blerjana Bino) розповіла про кампанії у соціальних мережах, які дискредитують НАТО, Європейський Союз та розпалюють суперечки навколо суспільних і культурних питань.
Яких саме експертів хочуть отримати від НАТО
Йдеться про спеціальні групи протидії гібридним загрозам. Їх створення країни НАТО погодили ще у 2018 році.
Зазвичай така команда складається приблизно з десяти фахівців, яких направляють держави — члени Альянсу. Вони допомагають аналізувати інформаційні атаки, виявляти загрози, координувати дії державних установ і готувати заходи протидії.
Албанський міністр оборони Ермал Нуфі вважає, що НАТО має активніше виявляти організаторів шкідливих кампаній в інтернеті. Він також пропонує запровадити механізм швидкого направлення експертів до країни, яка потребує допомоги.
Подібні групи вже працювали на Балканах. У 2019 році НАТО направило фахівців до Чорногорії для посилення захисту від гібридних загроз. У 2022 році допомогу отримала Албанія після масштабної кібератаки, яку пов’язували з Іраном.
Підтримка НАТО в двох країнах дуже різна
Попри спільне звернення міністрів, ставлення населення Чорногорії та Албанії до НАТО помітно відрізняється.
За даними опитування Альянсу, з якими ознайомилося «Політіко», 95% опитаних жителів Албанії підтримують подальше членство своєї країни в НАТО. У Чорногорії таких 52% — найменша частка серед країн Альянсу.
Албанія стала членом НАТО у 2009 році, а Чорногорія — у 2017-му.
Посилення протидії російським загрозам обговорюють і в інших державах Альянсу. Зокрема, Чехія раніше заявила про готовність надалі надавати військових для захисту східного кордону НАТО.
Чи надішле НАТО нові команди на Балкани
Представник Альянсу заявив, що НАТО може надати додаткову допомогу союзникам на їхнє прохання.
За інформацією дипломатів, із якими поспілкувалося «Політіко», країни-члени готові розглянути можливість направлення спеціальних груп. Для такого рішення зазвичай потрібна згода союзників.
Драган Крапович також закликав керівництво НАТО та ЄС активніше працювати із Західними Балканами. На його думку, присутність представників обох організацій має особливе значення перед виборами 2027 року.
