Коли в Чехії повідомляють, що українські біженці принесли бюджету чергові мільярди крон, за цією цифрою стоять не лише податки й страхові внески, які держава фактично побачила на рахунках. Частину доходів Міністерство праці та соціальних справ розраховує за спеціальною моделлю — з прогнозом зарплат, оцінкою кількості людей, які реально залишаються в країні, і навіть припущенням, як вони витрачають гроші.
Чехія Онлайн знайшла оприлюднену MPSV відповідь на інформаційний запит і прикладену до неї чотиристорінкову методику. Вона дозволяє побачити, з чого насправді складається широко цитований баланс доходів і витрат, пов’язаних з українськими біженцями.
І тут є важлива різниця: MPSV нічого не приховує. Сам графік міністерства названий буквально «модельні доходи та реальні видатки державного бюджету». Тобто питання не в тому, чи «правдиві» ці цифри, а в тому, як саме вони отримані.
Найбільша частина доходів спирається на реальні дані — але є нюанс
У 2022–2024 роках основу найбільшої статті доходів становили дані Чеського управління соціального забезпечення — ČSSZ. Це відомості про заробітки, з яких можна розрахувати соціальні та медичні внески.
Але в базі ČSSZ немає окремої позначки «людина з тимчасовим захистом». Тому для розрахунку українських біженців MPSV виділяло людей за двома ознаками: громадянство України та поява в обліку після 24 лютого 2022 року.
Тобто в основі лежать реальні адміністративні дані про заробітки, але сама група людей, яку відносять до воєнних біженців, уже визначається за заданими критеріями.
У 2025 році в розрахунок зайшов прогноз зарплат
Для 2025 року готових річних даних ще не було, тому MPSV пішло далі й домоделювало результат.
Середній заробіток, від якого рахують внески, підвищили на 6,6% — саме таке зростання зарплат прогнозувало Міністерство фінансів. Окремо розрахункову кількість працівників збільшили на 20,9%, оскільки настільки зріс середній показник інформаційних карт працівників між 2024 роком і першим півріччям 2025-го.
Простіше кажучи: для частини цифр 2025 року держава вже не чекала остаточної статистики за весь рік, а взяла останні доступні дані й продовжила їх за фактично помітним трендом.
ПДВ українців ніхто не рахує за касовими чеками
Ще цікавіше влаштований розрахунок ПДВ. Визначити, скільки податку на додану вартість заплатили саме власники тимчасового захисту в кожному магазині, ресторані чи на заправці, практично неможливо.
Тому MPSV взяло дані Чеського статистичного управління про те, як витрачають гроші 20% найбідніших чеських домогосподарств. Для їхнього споживчого кошика врахували різні ставки ПДВ і на цій основі змоделювали приблизні надходження від споживання українських біженців.
Саме міністерство називає такий підхід дуже консервативним: для розрахунку фактично використана модель витрат найбіднішої частини чеських сімей.
Навіть кількість біженців у формулі менша за офіційну
У MPSV врахували й іншу проблему: чинний тимчасовий захист ще не означає, що людина весь час реально живе у Чехії.
Тому для ПДВ та частини інших податків міністерство не бере 100% офіційно зареєстрованих людей. Після перереєстрації в розрахунок закладають приблизно 95% власників тимчасового захисту, а протягом року частка поступово знижується приблизно до 80%. Після оновлення реєстраційних даних її знову коригують.
Тобто якщо формально в країні зареєстровані, умовно, 400 тисяч людей із тимчасовим захистом, модель не виходить автоматично з припущення, що всі 400 тисяч щомісяця живуть і витрачають гроші в Чехії.
Корпоративний податок — за моделлю McKinsey
Одна з найбільш незвичних деталей стосується податку на прибуток компаній. Це не сума, яку можна просто вибрати з декларацій підприємств із позначкою «зароблено завдяки українським біженцям».
Для цієї частини MPSV використовує модель, яку у 2023 році для чеського уряду підготувала консалтингова компанія McKinsey. У ній враховуються зарплати, середня зарплата українських біженців, створена в різних секторах додана вартість, співвідношення корпоративного податку до неї та частка працівників державного сектору.
По суті, держава оцінює, яку частину корпоративних податкових надходжень можна пов’язати з економічною діяльністю працевлаштованих біженців.
А «витрати на біженців» — це далеко не тільки гуманітарна допомога
Зворотний бік балансу теж ширший, ніж може здатися з новинних заголовків.
До витрат MPSV зараховує не лише гуманітарну допомогу, житло, страхування, школи чи підтримку працевлаштування людей, які перебувають у Чехії. У державний баланс входять витрати різних бюджетних відомств, зарплати працівників, пов’язаних із цією допомогою, ліки та проєкти.
А ще — гуманітарна допомога безпосередньо на території України. У методиці окремо згадані навіть розмінування українських сільських районів та відновлення сільськогосподарських земель.
Тому фраза «Чехія витратила стільки-то на українських біженців» не означає, що вся ця сума була виплачена людям, які живуть у Чехії.
Що стояло за 14,995 млрд крон у першій половині 2025 року
У таблиці MPSV за перші два квартали 2025 року загальні модельні доходи становили 14,995 млрд крон.
- 8,795 млрд Kč — соціальне й медичне страхування разом із податком на доходи фізичних осіб;
- 3,300 млрд Kč — ПДВ;
- 2,316 млрд Kč — акцизні податки;
- 453 млн Kč — податок на прибуток юридичних осіб;
- 132 млн Kč — енергетичні податки.
За підрахунком Чехії Онлайн, майже 59% усіх доходів у цій таблиці припадало на страхові внески та податок із зарплат. Ще 22% становив змодельований ПДВ.
Раніше Чехія Онлайн вже писала, що за перший квартал 2025 року баланс був позитивним на 3,1 млрд крон. Нова методика показує не інший результат, а те, що стояло всередині цих цифр.
Тож ці мільярди реальні чи модельні?
Правильна відповідь — і те, й інше.
Частина розрахунку спирається на реальні адміністративні дані про зарплати та страхові внески. Але ПДВ, акцизи, корпоративний податок, енергетичні податки та частина показників за 2025 рік визначаються через моделі й припущення.
MPSV саме це й пише у своїх документах.
Ця різниця стала особливо актуальною вже у 2026 році. Чехія Онлайн писала, що Мінпраці заговорило про регулярнішу статистику на основі підтверджених платежів і про відмову від частини непрямих оцінок.
Тепер принаймні зрозуміло, що стояло за попередньою моделлю: не одна «чарівна цифра», а суміш реальних державних даних, статистичних припущень і економічних моделей.
