Прем’єр Чехії Анджей Бабіш заявив, що Чехія не братиме участі у військовій допомозі Україні на суму 70 мільярдів євро. Цей пакет підтримки у середу підтвердили країни НАТО на саміті в Анкарі.
Про це Бабіш сказав журналістам перед відльотом із Туреччини, повідомляє TN.cz. Йдеться про допомогу Україні, яка продовжує захищатися від російської агресії.
За словами Бабіша, Чехія не долучатиметься саме до цієї суми. Водночас він наголосив, що цінує підхід, за яким кожна держава сама вирішує, чи братиме участь у фінансуванні.
Раніше Czechia Online писала, що Павел і Бабіш в Анкарі опинилися в центрі уваги через фото на саміті НАТО.
Що сказав Бабіш
Коментуючи пропозицію щодо підтримки України, Анджей Бабіш заявив, що Чехія не братиме участі у фінансуванні цього пакета.
“Ми цінуємо, що кожна держава вирішує це сама. Ми не будемо брати участь у цій сумі”, — заявив прем’єр.
Йдеться про військову допомогу Україні на 70 мільярдів євро. У перерахунку це приблизно 1,7 трильйона чеських крон.
Цю суму союзники по НАТО мають спрямувати на військове обладнання, допомогу та навчання для України. Такий обсяг підтримки закладений на 2026 рік, і країни Альянсу хочуть зберегти його також у 2027 році.
Чехія не хоче брати участь у цій сумі
Заява Бабіша не означає автоматично, що Чехія повністю припиняє будь-яку підтримку України. Вона стосується саме участі Чехії у новому пакеті військової допомоги на 70 мільярдів євро, який обговорювали на саміті НАТО.
Це важливе уточнення, бо у сфері міжнародної допомоги існують різні формати: двосторонні поставки, фінансування через НАТО, навчання, гуманітарна підтримка, закупівлі боєприпасів або участь у спільних ініціативах.
У цьому випадку Бабіш прямо сказав, що Чехія не долучиться до конкретної суми, погодженої союзниками.
Політично це може стати помітним сигналом, оскільки Чехія у попередні роки була однією з активних країн у питанні підтримки України, зокрема через ініціативи з постачання боєприпасів.
Бабіш говорить про “європейський Patriot”
Замість участі у згаданому пакеті прем’єр Чехії запропонував інший акцент. На його думку, Європа має більше зосередитися на дослідженнях і розробці власної протиповітряної оборони проти балістичних ракет.
За словами Бабіша, саме балістичні ракети є однією з головних проблем, про які говорить українська сторона.
“Найважливіше — розробити європейський Patriot. Україна має Patriot, але, як я чув, вони не завжди ефективні. Тому, я думаю, це для нас надзвичайно важливо”, — заявив він.
Система Patriot — це американський зенітно-ракетний комплекс, який використовується для перехоплення літаків, крилатих і балістичних ракет. Україна застосовує такі системи для захисту міст і критичної інфраструктури від російських ударів.
Чому тема ППО стала ключовою
Питання протиповітряної оборони є одним із найважливіших для України. Росія регулярно атакує українські міста ракетами, дронами та керованими авіабомбами.
Особливо складною ціллю для перехоплення є балістичні ракети, бо вони летять із великою швидкістю і залишають дуже мало часу для реагування.
Саме тому Україна постійно просить партнерів про додаткові системи ППО, ракети до них і довгострокову допомогу у створенні захисту неба.
Бабіш фактично пропонує дивитися на проблему не лише через негайні поставки, а й через довгострокову європейську оборонну розробку. Але такий підхід не вирішує швидкої потреби України у захисті вже зараз.
Читайте також:
Британські винищувачі піднімали через російські літаки: у Міноборони назвали ситуацію небезпечною
Що погодили країни НАТО
У підсумковій декларації саміту НАТО йдеться, що союзники по Альянсу у 2026 році пообіцяли Україні військове обладнання, допомогу та навчання на 70 мільярдів євро.
Таку ж суму країни НАТО хочуть зберегти і на 2027 рік.
Це має забезпечити Україні довгострокову підтримку у війні проти Росії. Для Києва важливо не лише отримувати зброю, а й мати прогнозованість: знати, що партнери не припинять допомогу після одного бюджетного циклу або політичної зміни в окремій країні.
Саме тому рішення НАТО про багаторічний рівень підтримки має не лише військове, а й політичне значення.
Чому заява Бабіша може викликати реакцію
Заява чеського прем’єра може викликати дискусію як у самій Чехії, так і серед союзників.
Для прихильників активної підтримки України така позиція може виглядати як відхід від попереднього курсу Праги. Особливо на тлі того, що Чехія раніше активно просувала допомогу Україні і відігравала помітну роль у європейських оборонних ініціативах.
Для прихильників обережнішої політики Бабіша це, навпаки, може виглядати як захист чеських фінансів і спроба змусити Європу інвестувати не лише в допомогу Україні, а й у власну оборонну промисловість.
Однак у контексті війни Росії проти України будь-яка відмова від участі у військовій допомозі сприймається дуже чутливо, особливо коли йдеться про рішення на рівні НАТО.
Позиції Павла і Бабіша можуть відрізнятися
На саміті в Анкарі Чехію представляли і президент Петр Павел, і прем’єр Андрей Бабіш. Це вже стало окремою темою для чеських та іноземних медіа.
Павел традиційно виступає за активну роль Чехії в НАТО і підтримку України. Бабіш, зі свого боку, робить більший акцент на самостійному рішенні кожної держави, витратах і практичній користі для європейської оборони.
На міжнародному рівні такі відмінності можуть створювати враження, що Чехія не завжди говорить одним голосом щодо безпекової політики.
Саме тому заява Бабіша на саміті НАТО має значення не лише як фінансова позиція, а й як політичний сигнал про майбутній курс чеського уряду.
Що це означає для України
Для України рішення окремої країни не брати участь у конкретному пакеті допомоги не обов’язково є критичним саме по собі, якщо загальний обсяг підтримки НАТО зберігається.
Але важливо інше: будь-які сумніви або відмови окремих союзників можуть впливати на загальну політичну атмосферу довкола допомоги Києву.
Україні потрібні не лише обіцянки, а й стабільний потік техніки, боєприпасів, систем ППО, навчання та фінансування оборонних закупівель.
Якщо частина країн почне виходити з таких механізмів або зменшувати участь, іншим союзникам доведеться компенсувати ці рішення власними внесками.
Питання не лише у грошах
Сума 70 мільярдів євро виглядає величезною, але у випадку війни такого масштабу йдеться не лише про гроші.
Це також питання промислових потужностей, логістики, підготовки військових, виробництва боєприпасів і політичної волі.
Європа справді потребує сильнішої власної оборонної бази, зокрема у сфері ППО. Але створення нової системи рівня Patriot може зайняти роки.
Україна ж потребує захисту від ракетних ударів уже зараз. Саме в цьому полягає головна дилема між довгостроковими оборонними інвестиціями та негайною військовою допомогою.
Головний висновок
Андрей Бабіш заявив, що Чехія не братиме участі у пакеті військової допомоги Україні на 70 мільярдів євро, який підтвердили країни НАТО на саміті в Анкарі.
Водночас він наголосив, що Європа має зосередитися на розробці власної системи протиповітряної оборони проти балістичних ракет.
Ця заява може стати важливим сигналом про зміну акцентів у чеській політиці щодо України: менше участі у великому спільному пакеті допомоги і більше розмов про довгострокову оборонну автономію Європи.
