У п’ятницю Палата депутатів Чехії ухвалила урядову поправку до Трудового кодексу, яка передбачає зміни у випробувальному терміні, виплатах по безробіттю та захисті прав працівників. Водночас, суперечливу пропозицію про звільнення без пояснення причин було виключено з фінальної версії законопроєкту після запеклих дискусій. Тепер зміни мають пройти схвалення Сенату та підпис президента Петра Павела, перш ніж набрати чинності.
Основні зміни до Трудового кодексу
Поправка спрямована на підвищення гнучкості ринку праці, зберігаючи при цьому права працівників. Ось ключові положення:
- Подовжений випробувальний термін: Збільшено з 3 до 4 місяців для звичайних працівників і з 6 до 8 місяців для керівників.
- Швидший початок відпрацювання: Тепер відлік строку після подання заяви про звільнення починається одразу, а не з початку наступного місяця.
- Підвищені виплати по безробіттю: На початковому етапі допомога зросте з 65% до 80% від попереднього чистого доходу, поступово знижуючись до 40%. Люди старше 52 років отримуватимуть виплати довше.
- Посилений захист батьків у декреті: Працівники, які перебувають у відпустці по догляду за дитиною, зберігатимуть свої робочі місця до досягнення дитиною дворічного віку.
- Гнучкий графік роботи: Працівники зможуть узгоджувати зміни в розкладі роботи за погодженням із роботодавцем.
Відхилення звільнення без пояснення причин
Однією з найбільш суперечливих пропозицій було спрощене звільнення працівників без обґрунтування. Коаліційні партії Громадянські демократи (ODS) та TOP 09 підтримували ініціативу, стверджуючи, що вона сприятиме гнучкості ринку праці. Водночас, ANO, Християнсько-демократичний союз та профспілки різко виступили проти, наголошуючи на загрозі правам працівників. Під керівництвом голови Чесько-моравської конфедерації профспілок (CMKOS) Йозефа Стрєдули профспілки активно протестували, заявляючи про готовність до страйків, якщо ця норма буде ухвалена.
Що далі?
Загалом зміни до Трудового кодексу отримали схвалення як з боку роботодавців, так і експертів, які вважають їх важливим кроком до модернізації ринку праці та кращого поєднання роботи й сімейного життя. Тепер законопроєкт має розглянути Сенат, після чого його має підписати президент Чехії Петро Павел.
