Іран здійснив зухвалу спробу атакувати спільну військову базу США та Великої Британії на острові Дієго-Гарсія, що в Індійському океані. Хоча удар виявився невдалим, сам факт запуску змусив західних експертів не на жарт занепокоїтися. Виявляється, радіус дії іранських ракет може бути вдвічі більшим, ніж вважалося досі.
Як стало відомо виданню Czechia Online з матеріалів авторитетного агентства Reuters, Тегеран випустив дві балістичні ракети по стратегічному об’єкту, який розташований аж за 4 тисячі кілометрів від іранських кордонів.
Ракети не долетіли, але сигнал тривожний
Спробу атаки на Дієго-Гарсія підтвердили кілька американських високопосадовців на умовах анонімності. За їхніми словами, перша балістика зазнала технічного збою ще під час польоту, а другу ракету спробував перехопити американський військовий корабель. Наразі достеменно невідомо, чи була ціль успішно збита системами ППО, чи ракета просто схибила.
Проте головна новина криється не в результативності удару, а в його дальності. До цього інциденту розвідка підтверджувала, що іранські ракети здатні долати відстань від 1 000 до 2 000 кілометрів. Це означало, що загроза обмежувалася переважно регіоном Близького Сходу.
Чи здатен Іран завдати удару по Європі: дальність дронів, ракет і можливі загрози
Чи є загроза для Праги?
Якщо запуск по базі Дієго-Гарсія остаточно доведе, що Іран справді володіє технологіями для створення ракет із радіусом дії 4 000 кілометрів, це кардинально змінює правила гри. Така дальність дозволяє Тегерану без проблем діставати до цілей у Центральній Європі, включаючи столицю Чехії — Прагу.
Враховуючи те, що атака виявилася абсолютно провальною, аналітики припускають: головною метою іранського режиму було не стільки знищення бази, скільки психологічний тиск.
Іран погрожує Великій Британії: Тегеран попереджає про масштабні наслідки за співпрацю зі США
Нагнітання страху перед можливими ударами відплати та терористичними атаками на територіях союзників США є типовою тактикою Тегерана в умовах нинішнього загострення конфлікту на Близькому Сході. Проте Європі вже зараз варто серйозніше поставитися до модернізації своїх систем протиповітряної оборони.
