У разі виникнення збройного конфлікту мобілізацію в Чехії оголошує президент республіки за поданням уряду. Водночас це не означало б негайний призов усіх дорослих чоловіків і жінок. Армія діяла б поетапно, а першими до служби залучали б людей із військовим досвідом. Про це йдеться у відповіді Генерального штабу Армії Чеської Республіки, який пояснив, кого держава мобілізувала б насамперед і скільки часу тривала б підготовка цивільних без військового вишколу.
У разі початку війни, за даними армії, військовий обов’язок у країні змінився б із добровільного на обов’язковий. Формально це стосувалося б усіх громадян віком від 18 до 60 років, однак на практиці мобілізація відбувалася б як керований і вибірковий процес.
Як пояснила представниця Генерального штабу Армії ЧР Зденька Собарня Кошванцова, насамперед армія звернулася б до людей, які вже мають військовий досвід.
Першими до служби були б призвані військовослужбовці активного резерву, які щороку проходять навчальні збори. Наразі в Чехії налічується трохи менше ніж п’ять тисяч таких резервістів, а до 2030 року їх кількість планують збільшити до десяти тисяч. До активного резерву обов’язково належать і військові, які залишили службу після 2016 року та ще не досягли 60-річного віку.
Професійних військовослужбовців, яких у країні приблизно 24 тисячі, мобілізація у прямому сенсі слова взагалі не стосувалася б. «Військові за контрактом є частиною організаційної структури армії, а призов стосується саме резерву збройних сил», — пояснила Кошванцова.
Саме активний резерв і колишні військові на першому етапі становили б основну оборонну силу держави.
Часові рамки окремих етапів мобілізації визначені Планом розгортання збройних сил, який не є публічним. Загалом, за словами представників армії, спочатку відбувалося б доукомплектування підрозділів за рахунок резервістів і колишніх військових.
Лише на наступному етапі, якщо ситуація цього вимагала б, до служби почали б залучати цивільних осіб без військового досвіду — передусім чоловіків. Повістки їм доставляла б пошта. Водночас таких людей не направляли б одразу до бойових підрозділів.
«Базова військова підготовка для новопризваних триває шість тижнів», — зазначила Кошванцова. Протягом цього часу люди опановували б основи військової справи: поводження зі зброєю, топографію, надання першої медичної допомоги та військову дисципліну. Лише після цього їх могли б зараховувати до підрозділів, спочатку переважно на допоміжні або менш складні посади.
План мобілізації також передбачає залучення осіб, які відмовляються служити зі зброєю в руках. Мобілізація стосувалася б і їх, однак такі громадяни виконували б допоміжні функції — наприклад, працювали б у медичних закладах або інших цивільних структурах.
Подібний підхід застосовують і в інших державах, які мають реальний досвід мобілізації. Так, після російського вторгнення у 2022 році Україна будувала оборону насамперед на професійній армії та підготовлених резервістах. Цивільні без досвіду проходили прискорену кількатижневу підготовку перед залученням до служби.
Фінляндія та Ізраїль, де військовий обов’язок діє вже багато років, також наголошують на важливості підготовлених резервів. Цим пояснюється і тривалість служби — в Ізраїлі вона може сягати до трьох років, а також система регулярних навчань після завершення базової служби.
У Чехії вже зараз починають говорити про так звані адміністративні призови. Вони мали б дати державі уявлення про стан здоров’я громадян, їхню готовність служити та брати участь у бойових діях. Наразі таких системних даних практично не існує, і в разі загрози вони могли б суттєво прискорити ухвалення рішень і мобілізаційні процеси.
