У Швейцарії виборці відхилили пропозицію запровадити 50-відсотковий податок на спадщину та великі дарування для статків понад 50 мільйонів франків. Ідея, яку просувало молодіжне крило соціал-демократів, мала на меті спрямувати кошти супербагатих на кліматичні проєкти, але 78% виборців виступили проти.
Референдум міг би стати різким відходом від швейцарської податкової традиції, яка базується на низьких ставках і сильній децентралізації. Федеральний уряд виступив проти ініціативи, попередивши, що вона відлякає заможних людей та підірве репутацію країни як стабільного фінансового центру. У бізнес-середовищі також побоювалися відтоку капіталу: деякі багаті родини вже напередодні розглядали можливість переїзду.
Аргументи прихильників і критиків
Ініціатива JUSO мала на меті змусити багатіїв більше долучатися до фінансування боротьби зі змінами клімату. Але фінансові експерти та уряд заявили, що:
- податок підірвав би економічну привабливість країни
- міг викликати масовий відтік капіталу
- створив би високі витрати для сімей, чий капітал прив’язаний до бізнесів
- суперечив би звичній податковій моделі Швейцарії.
Представник приватного банку Lombard Odier Фредерік Роша заявив Financial Times, що «здоровий глузд швейцарців переміг» і країна «відмовилась від непотрібного популізму». Податковий експерт KPMG Філіп Цюнд додав, що результат лише зміцнив імідж Швейцарії як стабільного бізнес-хабу.
Контекст: як інші країни працюють із багатствами
Швейцарія давно є прихистком для надбагатих — лише 300 найбільш забезпечених мешканців мають 850 мільярдів франків активів. Дехто з них, як мільярдер Петер Спулер зі Stadler Rail, попереджав, що залишить країну, якщо податок ухвалять. Його родина не могла б сплатити такий збір, адже капітал прив’язаний до компаній.
Референдум проходив на тлі глобальних суперечок щодо того, як оподатковувати великі статки. Норвегія останніми роками підвищує податкове навантаження на багатих, тоді як Дубай, Гонконг і Сінгапур навпаки змагаються за їхню увагу, пропонуючи пільги та м’які регуляції.
