28 листопада виповнюється 150 років із дня народження Вацлава Гірси (Václav Hýrsa) — чеського політичного та громадського діяча, дипломата і одного з представників міжвоєнної чехословацької еліти, який відіграв важливу роль у підтримці української еміграції.
Вацлав Гірса народився 28 листопада 1875 року в місті Шепетівка (тоді Волинська губернія). Після створення Чехо-Словаччини він став одним із впливових діячів державної адміністрації й обіймав посаду заступника міністра закордонних справ у 1921–1927 роках.
Підтримка українців у Чехо-Словаччині
У 1920-х роках Прага стала одним із ключових центрів української еміграції. Саме завдяки прихильній політиці уряду та особистій участі Гірси українські діячі отримали можливість:
- створювати власні культурно-освітні організації;
- засновувати наукові інституції;
- видавати книжки й періодику;
- налагоджувати навчальні програми для емігрантів;
- вільно працювати у сфері освіти, науки й культури.
Українські історики й дослідники неодноразово підкреслювали, що саме завдяки таким політикам, як Гірса, Чехо-Словаччина стала «духовною столицею» української інтелігенції міжвоєнного періоду.
Останні роки та спадщина
Після завершення дипломатичної служби Гірса продовжував громадську діяльність у Празі. Він помер у 1954 році, залишивши по собі репутацію державника, який послідовно підтримував ідею вільної науки, культури та міжнародного діалогу.
150-річчя з дня його народження — нагода нагадати про внесок Чехо-Словаччини у розвиток української еміграції та людей, які робили це можливим.
