Чимало українців, які вже кілька років живуть у Чехії, легально працюють і виховують тут дітей, раптово опинилися під загрозою депортації. Причина – виявлення факту, що раніше ці особи зверталися за тимчасовим захистом в інших країнах Європейського Союзу або навіть просто транзитом проїжджали їхню територію під час втечі від війни.
Зараз ці люди втрачають чеський тимчасовий захист без попередження. У Міністерстві внутрішніх справ вважають, що заявники вже скористалися правом на захист в іншій країні, тому повторна заявка в Чехії є неприйнятною. Однак це тлумачення суперечить не лише очікуванням біженців, а й позиції судів.
Верховний адміністративний суд Чехії вже неодноразово наголошував, що «виключення з судового перегляду суперечить праву ЄС». Люди мають право змінювати країну перебування в межах дії тимчасового захисту, а законодавча заборона на апеляції позбавляє їх цього права.
Незважаючи на судові рішення на користь українців, відмови тривають. Наприклад, одна з українок приїхала до Чехії у 2022 році, отримала захист, продовжила його, а у 2023-му статус скасували, бо вона на початку війни на кілька днів затрималась в Австрії. Подібні ситуації стали масовими.
У центрах допомоги KACPU у Брно та Празі заяви таких осіб визнають неприйнятними. Представники омбудсмена підтверджують: проблема має системний характер.
«Ми вже три роки вирішуємо проблему, якої в інших країнах ЄС просто не існує», — підкреслює Віт Александер Шорм, заступник омбудсмена.
Правозахисники зауважують: більшість постраждалих не наважуються звертатися до суду — через складність, витрати й страх перед системою. Але саме позови дають шанс повернути законне право на перебування. І хоча чеське МВС наполягає, що діє відповідно до законодавства і прагне запобігти зловживанням, практика показує інше: найбільше страждають звичайні родини, які намагаються возз’єднатися і жити разом у безпеці.
Частина експертів вбачає у ситуації не лише юридичну, а й моральну проблему. Адже, за словами правозахисниці Зузани Павелкової, до Чехії часто приїжджають родичі, які хочуть бути разом після років розлуки.
Наразі десятки справ ще перебувають на розгляді у судах, зокрема в касаційній інстанції. Виграні процеси вже існують, однак для системних змін потрібна чітка позиція уряду та відповідні зміни до закону Lex Ukrajina.
