Президент Чехії Петр Павел підписав масштабну реформу системи соціальних виплат. Згідно з новим законом, який набуде чинності в жовтні 2025 року, чотири діючі види допомог — на житло, прожитковий мінімум, доплати на життя та дитячі виплати — буде об’єднано в одну «супердопомогу». Вона має спростити процедуру подачі заявок і краще орієнтуватися на найбільш уразливі домогосподарства.
У новій системі більше уваги приділятиметься реальному майновому стану сімей. Під час призначення виплат враховуватиметься кількість і тип власності, транспортні засоби та сума накопичених заощаджень. Громадяни подаватимуть лише одну заявку, замість кількох, як це є нині.
«Сьогоднішній спосіб розподілу допомог є надто заплутаним. Через це багато тих, хто дійсно потребує допомоги, не звертаються за нею, а деякі отримують виплати, маючи високі доходи», — пояснив Павел.
Він визнав, що частина аспектів реформи викликає запитання, зокрема щодо допомоги для самотніх батьків або впливу на мотивацію працювати, однак пообіцяв слідкувати за ситуацією та вимагати коригувань у разі потреби.
«Я переконаний, що зміни необхідні. Система стане зрозумілішою, ефективнішою і більше мотивуватиме громадян до праці», — додав президент.
Нововведення також передбачає, що частина виплат на дітей буде доступна лише у разі, якщо батьки працюють або активно шукають роботу, а діти відвідують школу. Виплати за житло залишаться для тих, хто витрачає на нього понад 30% доходу, а соціальна підтримка базуватиметься на нормативних витратах і новому енергетичному паушалі, який парламент вирішив зменшити.
Крім того, реформа вводить нові виплати для студентів із дітьми — з вересня 2026 року вони отримуватимуть щомісячну допомогу для оплати догляду за дитиною у розмірі третини мінімальної зарплати. Також з 2027 року з’явиться нова стипендія для студентів з малозабезпечених родин, що замінить нинішню соціальну стипендію.
У пакеті змін — і підвищення рівня прожиткового мінімуму, продовження терміну виплат аліментів від держави до шести років, а також посилення вимог до перевірки стану здоров’я для довготривалих одержувачів соціальної допомоги.
За прогнозами, реформа скоротить кількість осіб, які мають право на соціальні виплати, з нинішніх 29% населення до близько 22%. Водночас витрати держави можуть змінитися в межах від -2,5 до +7,4 мільярда крон залежно від практичного втілення.
