У Чехії змінився лідер списку найбагатших людей країни.
За версією Bloomberg Billionaires Index, новим №1 став 32-річний Міхал Стрнад, голова оборонного конгломерату Czechoslovak Group (CSG). Його статки оцінюють у 371,6 млрд чеських крон, що дозволило йому випередити Ренату Келлнерову, вдову засновника інвестиційної імперії PPF.
Ця ротація серед мільярдерів є дзеркалом потужної трансформації чеської економіки, де ключову роль починають відігравати оборона і енергетика — на тлі війни в Україні та глобальної нестабільності.
Оборона як джерело багатства
Компанія Стрнада Czechoslovak Group за останні два роки утричі зросла у вартості — завдяки стрімкому зростанню попиту на військову техніку в Європі. Саме агресія РФ проти України стала каталізатором перетворення CSG на одного з ключових гравців на ринку озброєння.
Міхал Стрнад також потрапив до глобального списку багатіїв: він став 134-м у світі та найбагатшою людиною у східній частині Європи (за межами Росії).
Енергетика — фундамент багатства
Поряд з обороною, енергетика залишається головним джерелом статків чеських мільярдерів.
- Карел Комарек (241,2 млрд крон) — власник KKCG та MND Group, що спеціалізується на енергетиці та гральному бізнесі.
- Даніел Кретинський (240 млрд крон) — володіє енергетичним гігантом EPH, активним у Центральній і Західній Європі.
- Павел Тикач (180,2 млрд крон) — інвестує у видобуток вугілля та виробництво електроенергії.
Інші сектори: нерухомість, ІТ, агро
- Радован Вітек (120 млрд крон) — нерухомість
- Алеc Заворал (56,4 млрд) — власник Alza, лідера онлайн-торгівлі
- Павел Баудіш (54,5 млрд) — співзасновник Avast (кібербезпека)
- Андрій Бабіш (81 млрд) — екс-прем’єр і власник агропромислової групи Agrofert
Гендерний дисбаланс
У топі багатіїв Чехії — лише одна жінка, Рената Келлнерова. Ця картина відображає глибоку гендерну нерівність у чеському бізнесі.
- Жінки заробляють у середньому на 17% менше за чоловіків
- У 2023 році лише 7,7% CEO у великих компаніях Чехії були жінками
- Чехія посіла 23 місце за рівнем гендерної рівності на ринку праці серед країн OECD