Об 11:43 ранку 20 листопада 1944 року на Брно почали падати американські авіабомби. Бомбардувальники мали атакувати завод синтетичного пального в південній Польщі, але через погану погоду отримали інші цілі. Однією з них стало Брно. За наступні 37 хвилин місто пережило три хвилі бомбардування, які забрали, за даними міської історичної енциклопедії, 578 життів.
Тоді Брно перебувало під нацистською окупацією. Його заводи працювали на німецьку військову промисловість, а залізничний вузол використовували для перевезення озброєння та матеріалів. Американська авіація мала завдання порушити ці постачання.
Початковою ціллю місії був завод у Блаховні (Blachownia) на півдні окупованої Польщі, де виробляли синтетичне пальне. Американські бомбардувальники B-17 Flying Fortress і B-24 Liberator вилетіли з Італії. Густі хмари й туман змінили перебіг операції: частину літаків спрямували на запасні цілі в Моравії, серед яких були залізничні вузли.
За Енциклопедією історії міста Брно, у повітряній операції брали участь 474 літаки. Безпосередньо над Брно діяли 149 бомбардувальників.
Три хвилі за 37 хвилин
Перша хвиля атакувала місто об 11:43. Друга почалася вже через п’ять хвилин, об 11:48. Третя — о 12:05. Останні бомби впали до 12:20.
На Брно скинули приблизно 2500 авіабомб масою від 50 до 500 кілограмів. Частина мала підривники сповільненої дії: такі бомби могли вибухати вже після закінчення нальоту, ускладнюючи порятунок людей під завалами.
Американська авіація атакувала транспортну й промислову інфраструктуру окупованого міста. Та бомби падали також на житлові вулиці, громадські будівлі та історичний центр. За даними істориків, близько 200 будинків було зруйновано, тисячі інших пошкоджено.
Міська енциклопедія наводить ще одне число: приблизно 6000 мешканців після нальоту залишилися без даху над головою.

Вулиці, які зберегли сліди бомбардування
На вулиці Коліште (Koliště) бомби зруйнували будинки, які стояли вздовж однієї з головних доріг навколо історичного центру. В архіві міської енциклопедії збереглася фотографія руїн будинку №9, зроблена після нальоту.
Інший архівний знімок показує зруйновану будівлю на вулиці Удольні (Údolní), навпроти площі Обільні трг (Obilní trh). На фотографії видно розбитий фасад, обвалені перекриття й купи цегли біля проїжджої частини.
Удару зазнав і Палац «Морава» (Palác Morava) на нинішній площі Маліновського (Malinovského náměstí). У цій будівлі працювала частина Верховного суду. Під час другої хвилі одна з бомб потрапила в підвальне укриття, куди спустилися судді та службовці.
Наслідки нальоту можна дослідити за інтерактивною історичною картою «Бомбардування Брно» (Bombardování Brna). Її створили Музей міста Брно та міський архів. На карті позначені відомі місця падіння бомб під час повітряних атак 1944–1945 років, а також зібрані історичні фотографії.
Діти, які не врятувалися в укритті
Однією з найтяжчих трагедій стало влучання в школу на Менделовій площі (Mendlovo náměstí). Діти сховалися від бомбардування в підвалі. Пошкоджена парова труба спричинила надходження гарячої води до сховища.
За словами історика Музею міста Брно Петра Вахута (Petr Vachůt), там загинули 40 дітей.
Петр Вахут пояснює й військове значення міста для союзників. Брненський збройовий завод виробляв кулемети MG 42 для німецької армії, а залізницею зброю доставляли на фронти. Водночас історик наголошує на пережитій цивільними жителями травмі, яка залишалася з очевидцями протягом усього життя.
Для Брно листопадовий удар був найруйнівнішим, але не останнім. Американські літаки знову з’явилися над містом у грудні 1944 року, а навесні 1945-го тривали радянські авіаудари. За кілька місяців, 14 лютого, американська авіація бомбардувала й Прагу під час іншої військової операції.
Як Брно пам’ятає 20 листопада
У місті залишилися меморіальні дошки та архівні свідчення нальоту. Чехія Онлайн зіставила опис руйнувань з історією Палацу «Морава»: будівля на площі Маліновського, 4 збереглася, а трагедію її підвального сховища досі нагадує встановлена на фасаді меморіальна дошка.
Автор дошки — скульптор Бедржих Челіковський (Bedřich Čelikovský). Її відкрили 1994 року, через пів століття після бомбардування. На ній зображені терези й меч — символи правосуддя — та напис на пам’ять про суддів і працівників Верховного суду, які загинули тут 20 листопада 1944 року.
Серед шістнадцяти загиблих у сховищі були семеро суддів, троє працівниць канцелярії, двоє службовців та четверо судових помічників. Їхні імена зберігає історичне видання Верховного суду Чехії. Першим у переліку стоїть Франтішек Бенда (František Benda), старший судовий радник, який народився 1884 року. Останнім — Йозеф Кроупа (Josef Kroupa), помічник судового службовця, 1894 року народження.





