Другий тур виборів до Сенату Чехії завершився невдачею для правлячого руху ANO прем’єр-міністра Андрея Бабіша: жоден із його кандидатів не отримав нового мандата. Значні втрати на муніципальних виборах понесла й партія SPD Томіо Окамури, відома критикою українських біженців. Раніше Czechia Online повідомляла, що партія Бабіша програла всі 13 двобоїв у другому турі виборів до Сенату.
ANO не отримало жодного сенатора: реакція Андрея Бабіша
На виборах 2026 року рух ANO розраховував повторити успіх дворічної давнини, коли його представники здобули вісім сенаторських мандатів. Проте цього разу до верхньої палати парламенту не пройшов жоден кандидат партії, попри участь у другому турі 24 її представників.
Андрей Бабіш не приховував розчарування результатами голосування. «Результат катастрофічний», — визнав прем’єр-міністр Чехії після оголошення підсумків виборів. Для ANO це стало особливо неприємним результатом на тлі очікувань посилити свої позиції в Сенаті.
На муніципальних виборах ANO продемонструвало кращі результати, зокрема у Плзні та Остраві. Однак навіть там, де рух отримав найбільше голосів, формування місцевої влади залежатиме від коаліційних переговорів з іншими політичними силами.
За оцінкою автора ProUkrainu, на результатах ANO могли позначитися невдоволення частини виборців урядовою політикою, бюджетним дефіцитом та невиконаними обіцянками. Водночас самі результати виборів не дозволяють однозначно встановити, які саме причини визначили рішення виборців.
SPD Окамури втратила 326 місць у місцевих радах
Ще помітніших втрат зазнала партія «Свобода і пряма демократія» (SPD), яку очолює Томіо Окамура. Якщо на муніципальних виборах 2022 року вона отримала 492 депутатські місця, то у 2026 році — лише 166. Таким чином, кількість її представників скоротилася приблизно на дві третини.
Представники SPD не отримали місць у міських радах Брно, Ліберця та Острави. Крім того, жоден кандидат партії не зміг пройти до другого туру сенатських виборів. Для політичної сили, яка активно використовує антиімміграційну риторику, це стало суттєвим скороченням місцевого представництва.
SPD неодноразово критикувала державну підтримку українців, які знайшли прихисток у Чехії після початку повномасштабної війни. Зокрема, партія порушувала питання витрат на біженців та обмеження допомоги. Раніше чеський уряд скоротив фінансування допомоги Україні, що також стало предметом політичних дискусій.
Однак результати виборів не доводять, що саме антиукраїнська риторика спричинила поразку SPD. На голосування могли впливати місцеві проблеми, популярність окремих кандидатів, економічні очікування та ставлення виборців до діяльності урядової коаліції.
STAN посилив позиції, а Сенат залишився під контролем опозиції
Одним із найуспішніших учасників виборів став рух STAN на чолі з Вітом Ракушаном. Із 14 його кандидатів десятеро здобули сенаторські мандати, ще двоє підтриманих політиків перемогли в першому турі. Ракушан заявив про намір посилити роль STAN як провідної опозиційної сили.
Свої позиції у верхній палаті також зберегли представники ODS та християнських демократів KDU-ČSL. Опозиційні партії під час кампанії наголошували на ролі Сенату як інституції, здатної стримувати зміни законодавства та забезпечувати баланс між гілками влади.
Натомість Піратська партія не досягла очікуваних результатів, зокрема у Празі та Кладні. За оцінкою ProUkrainu, на її підтримці могли позначитися проблеми з цифровізацією державних послуг і транспортною політикою столиці. Проте ці пояснення залишаються політичними оцінками.
Що результати виборів означають для українців у Чехії
Для української громади важливим є скорочення представництва SPD, яка регулярно виступає з критикою політики щодо біженців. Водночас результати муніципальних і сенатських виборів самі собою не змінюють правил тимчасового захисту, працевлаштування чи соціальної підтримки українців.
Сенат бере участь у законодавчому процесі та може впливати на ухвалення окремих рішень уряду й парламенту. Тому збереження позицій опозиційних партій матиме значення для подальших політичних дискусій, зокрема щодо міграції, державних витрат та міжнародної підтримки України.
Явка у другому турі сенатських виборів становила трохи більше ніж 21%. Попри невисоку активність виборців, результати голосування вплинули на розподіл політичних сил у верхній палаті парламенту. Раніше чеська влада обговорювала зміни підтримки українців, і питання державних витрат залишатиметься важливим для політичного порядку денного.
