Тринадцять кандидатів вийшли до другого туру — і жоден не переміг. Саме так для руху «АНО» (ANO) прем’єр-міністра Андрея Бабіша завершилися вибори до Сенату Чехії 17 жовтня 2026 року. Після перемоги на парламентських виборах торік його політична сила зберігає вплив на уряд і нижню палату, але у верхній палаті більшість залишилася за опозицією. Це має значення для законів, які уряд пропонуватиме надалі.
За результатами Чеського статистичного управління, цього року обирали 27 із 81 сенатора. П’ятеро кандидатів перемогли ще 9–10 жовтня, а решту 22 мандатів розподілили після другого туру 16–17 жовтня. Найбільше місць здобув рух «Старости й незалежні» (STAN) разом із регіональними союзниками — десять.
Бабіш назвав результат своєї партії катастрофічним
До другого туру рух Бабіша провів 13 кандидатів. Це давало йому можливість помітно посилити свою присутність у Сенаті. Однак усі 13 кандидатів поступилися суперникам.
Сам прем’єр назвав результат катастрофічним. Під час спілкування з журналістами 17 жовтня він визнав, що в партії не очікували залишитися без нових сенаторських мандатів. Бабіш також заявив, що керівництву руху доведеться оцінити роботу місцевих партійних організацій.
При цьому прем’єр не планує змінювати стратегію уряду через результати сенатських виборів.
Для руху «АНО» це також втрата одного місця у верхній палаті: партія не змогла переобрати свого сенатора, мандат якого завершувався. Після виборів її сенатський клуб налічуватиме 14 членів.
Це важливе розмежування: рух Бабіша не отримав жодного нового мандата на виборах 2026 року, але продовжує бути представленим у Сенаті сенаторами, обраними раніше.
Хто отримав 27 сенаторських мандатів
За підсумковими даними Чеського інформаційного агентства, місця, які переобирали цього року, розподілилися так:
| Політична сила | Мандати на виборах 2026 року |
|---|---|
| «Старости й незалежні» та регіональні союзники | 10 |
| Громадянська демократична партія | 7 |
| Християнські демократи | 3 |
| «ТОП-09» | 2 |
| Інші партії та місцеві об’єднання | 5 |
| Рух «АНО» | 0 |
Серед політичних сил, чиї кандидати здобули мандати, — Громадянська демократична партія (ODS), «ТОП-09» (TOP 09) та Християнсько-демократичний союз (KDU-ČSL). Після голосування сенаторський клуб громадянських демократів і «ТОП-09» залишиться найбільшим у верхній палаті парламенту.
Тепер у Чехії зберігається політична ситуація, коли урядова коаліція має більшість у Палаті депутатів, а в Сенаті переважають сили, які перебувають в опозиції до уряду.
У Хебі чинний сенатор отримав понад 71% голосів
Для мешканців Карловарського краю одним із головних результатів стало переобрання Мірослава Плевного (Miroslav Plevný). Він представлятиме сенаторський округ Хеб (Cheb), до якого входять Хебщина й Таховщина, ще шість років.
Плевний балотувався за підтримки руху «Старости й незалежні». Його суперницею була Сандра Цоукернік (Sandra Tsoukernik) від руху «АНО».
| Кандидат | Голоси | Результат |
|---|---|---|
| Мірослав Плевний | 13 846 | 71,35% |
| Сандра Цоукернік | 5 558 | 28,64% |
За остаточними результатами голосування в окрузі, явка становила лише 20,35%. У першому турі тижнем раніше вона досягала 36,75%.
Різниця — 16,4 відсоткового пункта. Отже, в другому турі до виборчих дільниць прийшло помітно менше виборців, хоча саме тоді визначили остаточного переможця.
Плевний уперше став сенатором у 2020 році. Тоді у другому турі він також переміг кандидатуру від «АНО», набравши 70,31% голосів. Тепер його підтримка у фінальному голосуванні перевищила попередній результат приблизно на один відсотковий пункт.
Серед 27 обраних сенаторів — лише одна жінка
Ще одна особливість виборів стосується складу майбутнього Сенату. Із 27 політиків, які отримали мандати, лише одна жінка.
У Градці-Кралове (Hradec Králové) перемогла підприємиця Зузана Цералова-Петрофова (Zuzana Ceralová Petrofová), яка балотувалася за підтримки громадянських демократів. Вона здобула 60,15% голосів і випередила Мартіна Дворжака від руху «Старости й незалежні».
За даними Чеського інформаційного агентства, це найменша кількість жінок, обраних під час одного сенатського голосування за всю історію верхньої палати, яка існує з 1996 року.
Загальна кількість сенаторок після виборів скоротиться із 17 до 14. Це близько 17% від усього складу Сенату.
Чому поразка партії прем’єра важлива для чеських законів
Чеський парламент складається з двох палат. Нижня — Палата депутатів (Poslanecká sněmovna) — має 200 місць. Верхня — Сенат (Senát) — 81.
Уряд відповідає перед Палатою депутатів. Саме депутати голосують за довіру кабінету міністрів і можуть висловити йому недовіру. Сенат не має повноважень самостійно відправити уряд у відставку.
Проте Сенат бере участь в ухваленні законів. І тут починається найважливіше.
За Конституцією Чехії, звичайний закон, ухвалений Палатою депутатів, надходить до Сенату. Верхня палата може його підтримати, відхилити або повернути депутатам із поправками.
Якщо сенатори відхиляють звичайний закон, депутати можуть повторно проголосувати за початкову редакцію. Але для цього потрібно щонайменше 101 голос із 200 — більшість від усього складу нижньої палати.
Тому опозиційна більшість у Сенаті може змусити урядову коаліцію повторно збирати підтримку для своїх законопроєктів.
З конституційними змінами ситуація інша. Для їхнього ухвалення потрібні голоси трьох п’ятих усіх депутатів і трьох п’ятих присутніх сенаторів. Подолати незгоду Сенату повторним голосуванням у нижній палаті тут не можна.
Окремі правила діють і для виборчих законів. Водночас державний бюджет ухвалює Палата депутатів без участі Сенату.
Отже, політична більшість у нижній палаті дає уряду можливість проводити звичайні закони за наявності достатньої підтримки депутатів. А зміни конституційного рівня потребують домовленостей із верхньою палатою.
Чому вибори до Сенату не змінюють автоматично статус українців
Для українців, які живуть у Чехії з тимчасовим захистом, результат сенатських виборів сам по собі не змінює права на перебування, роботу чи медичне забезпечення.
Тимчасовий захист діє в межах спільного механізму Європейського Союзу, а порядок його оформлення й продовження у Чехії регулюють відповідні нормативні акти.
За повідомленням Міністерства внутрішніх справ Чехії від 4 серпня 2026 року, Рада ЄС продовжила дію тимчасового захисту для людей, які рятуються від війни в Україні, до 4 березня 2028 року. Водночас рішення ЄС змінило окремі умови надання захисту новоприбулим особам.
Склад Сенату має значення, якщо чеський уряд або депутати ініціюють зміни законів, які стосуються іноземців. Тоді відповідні законопроєкти проходитимуть парламентську процедуру, а Сенат зможе використати свої законодавчі повноваження.
Уже чинні правила тимчасового захисту визначаються прийнятими правовими актами, а не тим, скільки мандатів окрема партія отримала на виборах.
Що показали два тури виборів
Ще 11 жовтня були відомі результати першого туру сенатських виборів та голосування за місцеві ради у Празі й Брно. Тоді п’ять кандидатів уже отримали сенаторські мандати, а в решті 22 округів призначили повторне голосування.
Саме другий тур завершив розподіл місць і показав, що представники руху Бабіша не змогли виграти жодного з 13 фінальних поєдинків.
Сенаторів у Чехії обирають на шість років. Кожні два роки виборці оновлюють третину складу верхньої палати, тому наступні регулярні сенатські вибори відбудуться у 2028 році.
