У 2025 році найвищу смертність від новоутворень у Чехії зафіксували в Устецькому краї (Ústecký kraj), від хвороб системи кровообігу — у Моравсько-Сілезькому краї (Moravskoslezský kraj), від зовнішніх причин — в Оломоуцькому краї (Olomoucký kraj), а від хвороб органів дихання — у Південночеському краї (Jihočeský kraj). Різниця між регіонами залишається значною навіть після врахування віку населення.
9 жовтня 2026 року Чеське статистичне управління (Český statistický úřad, ČSÚ) оприлюднило остаточні дані про причини смерті за 2025 рік. Чехія Онлайн порівняла опубліковані стандартизовані показники всіх 14 країв із середніми значеннями для Чехії та даними за 2024 і 2015 роки.
Найбільший розрив між регіонами виявився у смертності від зовнішніх причин — нещасних випадків, падінь, самогубств, отруєнь та інших подій цієї групи. Показник Оломоуцького краю на 59,3% перевищує рівень Середньочеського краю, який має найнижче значення.
Де в Чехії найвища смертність від новоутворень
Устецький край очолив рейтинг із показником 294,43 на 100 тисяч населення. Це на 17,4% більше за середній рівень Чехії — 250,81. Найнижчий показник має Прага (Hlavní město Praha) — 224,35.
Різниця між крайніми значеннями становить 31,2%. Причому порівняно з 2015 роком показник знизився в усіх 14 краях, але темпи зниження були різними.
Рейтинг смертності від новоутворень, 2025 рік. Усі показники наведені на 100 тисяч населення після вікової стандартизації. Зміни — у відсотках.
| № | Край | 2025 | До Чехії | До 2024 | До 2015 |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Устецький | 294,43 | +17,4% | +2,1% | −7,6% |
| 2 | Карловарський (Karlovarský kraj) | 270,39 | +7,8% | −2,7% | −12,1% |
| 3 | Пльзенський (Plzeňský kraj) | 269,79 | +7,6% | +4,5% | −7,3% |
| 4 | Південночеський | 263,01 | +4,9% | −0,8% | −12,8% |
| 5 | Моравсько-Сілезький | 261,43 | +4,2% | +0,4% | −8,5% |
| 6 | Ліберецький (Liberecký kraj) | 257,50 | +2,7% | −0,2% | −12,7% |
| 7 | Середньочеський (Středočeský kraj) | 253,06 | +0,9% | −3,2% | −14,3% |
| 8 | Оломоуцький | 244,24 | −2,6% | +1,7% | −14,6% |
| 9 | Височина (Kraj Vysočina) | 243,86 | −2,8% | −3,1% | −4,8% |
| 10 | Південноморавський (Jihomoravský kraj) | 241,75 | −3,6% | +0,6% | −9,2% |
| 11 | Краловоградецький (Královéhradecký kraj) | 238,03 | −5,1% | +3,6% | −13,8% |
| 12 | Злінський (Zlínský kraj) | 234,88 | −6,4% | −4,7% | −9,7% |
| 13 | Пардубицький (Pardubický kraj) | 232,28 | −7,4% | −2,8% | −14,2% |
| 14 | Прага | 224,35 | −10,6% | −3,3% | −19,4% |
За десять років найпомітніше скорочення в цій групі зафіксовано в Празі — на 19,4%. В Устецькому краї показник зменшився лише на 7,6%, а у 2025 році навіть дещо зріс порівняно з 2024-м.
Хвороби серця та судин: найвищий показник на сході Чехії
За хворобами системи кровообігу перше місце посів Моравсько-Сілезький край — 473,78 на 100 тисяч населення. Другий — Устецький із показником 470,07. Обидва значення перевищують середній рівень Чехії більш ніж на 11%.
Найнижча стандартизована смертність від цих хвороб у Південночеському краї — 372,06. Різниця між ним і Моравсько-Сілезьким краєм становить 27,3%.
Рейтинг смертності від хвороб системи кровообігу, 2025 рік. Середній показник Чехії — 422,22.
| № | Край | 2025 | До Чехії | До 2024 | До 2015 |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Моравсько-Сілезький | 473,78 | +12,2% | −4,7% | −32,7% |
| 2 | Устецький | 470,07 | +11,3% | −5,7% | −37,4% |
| 3 | Карловарський | 449,03 | +6,3% | −5,2% | −31,4% |
| 4 | Пардубицький | 448,96 | +6,3% | −1,8% | −25,1% |
| 5 | Ліберецький | 440,60 | +4,4% | −2,6% | −29,3% |
| 6 | Середньочеський | 435,79 | +3,2% | −4,3% | −33,9% |
| 7 | Оломоуцький | 433,74 | +2,7% | −8,2% | −30,3% |
| 8 | Краловоградецький | 425,95 | +0,9% | −4,2% | −30,3% |
| 9 | Південноморавський | 399,87 | −5,3% | −7,5% | −32,8% |
| 10 | Злінський | 399,42 | −5,4% | −5,3% | −39,1% |
| 11 | Пльзенський | 396,13 | −6,2% | +4,1% | −39,3% |
| 12 | Височина | 390,86 | −7,4% | −2,9% | −35,6% |
| 13 | Прага | 382,75 | −9,4% | −0,4% | −27,1% |
| 14 | Південночеський | 372,06 | −11,9% | −1,6% | −36,9% |
За цією групою хвороб відбулися й найбільші довгострокові зміни. У середньому по Чехії стандартизований показник зменшився з 628,33 у 2015 році до 422,22 у 2025-му — майже на третину.
Скорочення відбулося в усіх краях. Найбільше — у Пльзенському та Злінському, де показники за десятиліття знизилися приблизно на 39%.
Нещасні випадки, падіння, самогубства: найбільший розрив між регіонами
Зовнішні причини смерті показали найсильніший регіональний контраст серед чотирьох проаналізованих груп. В Оломоуцькому краї показник становить 67,75 на 100 тисяч населення, що на 29,2% більше за середній рівень Чехії.
Друге місце посів Ліберецький край — 63,20, третє — Моравсько-Сілезький із 61,60. Найнижче значення зафіксовано в Середньочеському краї — 42,54.
До цієї категорії належать різні зовнішні причини, зокрема транспортні пригоди, випадкові падіння, отруєння, самогубства та насильницькі ушкодження. Рейтинг охоплює всю групу, а не кожну з цих причин окремо.
Рейтинг смертності від зовнішніх причин, 2025 рік. Середній показник Чехії — 52,42.
| № | Край | 2025 | До Чехії | До 2024 | До 2015 |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Оломоуцький | 67,75 | +29,2% | +0,3% | −9,2% |
| 2 | Ліберецький | 63,20 | +20,6% | +5,4% | −6,3% |
| 3 | Моравсько-Сілезький | 61,60 | +17,5% | +0,5% | +4,9% |
| 4 | Пльзенський | 56,43 | +7,6% | −1,2% | −13,4% |
| 5 | Злінський | 55,52 | +5,9% | −8,8% | −17,9% |
| 6 | Устецький | 54,02 | +3,1% | +3,2% | −16,2% |
| 7 | Пардубицький | 52,99 | +1,1% | +8,8% | −22,5% |
| 8 | Краловоградецький | 52,20 | −0,4% | +9,9% | −8,1% |
| 9 | Карловарський | 52,11 | −0,6% | −6,7% | −30,2% |
| 10 | Південноморавський | 50,83 | −3,0% | −0,5% | −8,9% |
| 11 | Південночеський | 50,01 | −4,6% | +9,8% | −23,7% |
| 12 | Височина | 45,87 | −12,5% | −13,0% | −27,5% |
| 13 | Прага | 45,09 | −14,0% | +4,5% | −10,8% |
| 14 | Середньочеський | 42,54 | −18,9% | +3,7% | −27,9% |
На відміну від смертності від хвороб системи кровообігу, де за десять років усі краї показали зниження, у цій групі є виняток. У Моравсько-Сілезькому краї показник зовнішніх причин у 2025 році на 4,9% вищий, ніж у 2015-му.
Хвороби органів дихання: Південночеський край вийшов на перше місце
У смертності від хвороб органів дихання перше місце посів Південночеський край — 105,44 на 100 тисяч населення. Це на 22,1% більше за середній рівень Чехії.
На другому місці Устецький край — 100,06, на третьому Моравсько-Сілезький — 98,17. Найнижчий показник має Прага — 70,98.
Рейтинг смертності від хвороб органів дихання, 2025 рік. Середній показник Чехії — 86,33.
| № | Край | 2025 | До Чехії | До 2024 | До 2015 |
|---|---|---|---|---|---|
| 1 | Південночеський | 105,44 | +22,1% | +7,6% | −17,6% |
| 2 | Устецький | 100,06 | +15,9% | +7,5% | +7,8% |
| 3 | Моравсько-Сілезький | 98,17 | +13,7% | −1,6% | +11,3% |
| 4 | Карловарський | 95,10 | +10,2% | −0,8% | +8,2% |
| 5 | Ліберецький | 94,25 | +9,2% | −5,9% | +6,9% |
| 6 | Пльзенський | 92,39 | +7,0% | +25,0% | +6,2% |
| 7 | Південноморавський | 87,02 | +0,8% | −0,9% | +15,2% |
| 8 | Височина | 85,10 | −1,4% | +0,5% | +5,7% |
| 9 | Оломоуцький | 81,11 | −6,0% | −11,6% | −18,0% |
| 10 | Середньочеський | 80,54 | −6,7% | +4,9% | −1,2% |
| 11 | Пардубицький | 79,37 | −8,1% | −3,7% | −18,1% |
| 12 | Краловоградецький | 77,36 | −10,4% | +18,3% | +0,3% |
| 13 | Злінський | 72,43 | −16,1% | +12,3% | +11,3% |
| 14 | Прага | 70,98 | −17,8% | +9,2% | −10,8% |
Порівняно з 2024 роком особливо помітна зміна в Пльзенському краї: стандартизований показник зріс на 25%. За десятиріччя найбільше зростання серед 14 країв відбулося в Південноморавському — на 15,2%.
Що змінилося в Чехії за десять років
Загальний стандартизований показник смертності від усіх причин у Чехії зменшився з 1282,22 у 2015 році до 1080,29 у 2025-му — на 15,7%. Порівняно з 2024 роком він знизився на 1,3%.
За окремими причинами динаміка різна. Смертність від новоутворень за десятиліття зменшилася на 11,9%, від хвороб системи кровообігу — на 32,8%, від зовнішніх причин — на 14,6%. Натомість смертність від хвороб органів дихання залишилася майже на рівні 2015 року.
Якщо розглядати всі причини разом, найвищий показник у 2025 році має Устецький край — 1254,60 на 100 тисяч населення, або на 16,1% вище за середній рівень Чехії. Найнижчий — Прага, 944,09.
Про загальну демографічну ситуацію країни, зокрема рекордно низьку народжуваність у Чехії у 2025 році, Чехія Онлайн розповідала раніше. Нові дані про причини смерті дозволяють окремо порівняти регіональні показники смертності.
Чому ці показники можна порівнювати між краями
У статистиці використовують стандартизовану смертність. Це показник, який враховує різницю у віковій структурі населення. Для розрахунку застосовується європейська стандартна вікова структура населення.
Як пояснює Чеське статистичне управління у своїй методиці, така стандартизація дозволяє порівнювати інтенсивність смертності між регіонами, де частка молодих і літніх людей може істотно відрізнятися.
У таблицях наведено показник на 100 тисяч населення, а не фактичну кількість померлих. Зміни до 2024 і 2015 років та відхилення від середнього рівня Чехії розрахувала Чехія Онлайн на основі офіційних значень до округлення. В усіх випадках використано показники для чоловіків і жінок разом.
Категорія «новоутворення» охоплює коди C00–D48 міжнародної класифікації хвороб, а не лише злоякісні пухлини. Зовнішні причини охоплюють коди V01–Y98. Регіон визначається за місцем проживання людини на момент смерті.
Вікова стандартизація усуває вплив відмінностей у віковому складі, але не пояснює сама по собі причин регіональних розбіжностей. Для цього потрібно окремо досліджувати захворюваність, умови життя, доступність медичної допомоги та інші чинники.
