10 жовтня 1962 року о 8:57 ранку пасажирський літак Іл-14 врізався у схил пагорба серед виноградників неподалік Брно. На борту перебували 42 людини. Тринадцять із них загинули, решта 29 вижили. Першими на допомогу постраждалим прийшли місцеві жителі, які саме працювали на виноградниках.
Катастрофа сталася поблизу містечка Уєзд-у-Брна (Újezd u Brna), на схилі пагорба Шпідлак (Špidlák), який також називають Старою горою (Stará hora). За матеріалами місцевої адміністрації, літак авіакомпанії «Чехословацькі авіалінії» (Československé aerolinie, ČSA) виконував регулярний рейс Кошиці — Братислава — Брно — Прага. У салоні були 38 пасажирів, а екіпаж складався із чотирьох осіб.
До аеропорту Брно-Туржани (Brno-Tuřany) залишалося приблизно шість кілометрів. Але посадці заважав густий туман. Літак зачепив правим крилом схил пагорба, розламався і загорівся.
Люди вибігли з виноградників рятувати пасажирів
У той жовтневий ранок на схилах Старої гори збирали виноград. Місцеві виноградарі почули сильний гуркіт, але через туман не відразу зрозуміли, де саме впав літак. Коли знайшли уламки, почали витягати поранених, хоча поруч залишалися паливні баки й існувала небезпека нових вибухів.
Подробиці порятунку збереглися в місцевій хроніці. У міському віснику за жовтень 2020 року опублікували запис хроністки Адели Станькової (Adéla Staňková), зроблений після катастрофи.
Серед тих, хто допомагав постраждалим, особливо відзначилася Зденка Сухомелова (Zdeňka Suchomelová). За записом хроністки, вона самостійно витягла з уламків чотирьох пасажирів. Разом із нею людей рятували Васіл Хмелак (Vasil Chmelák), Йозеф Гусак (Josef Husák) та інші жителі.
Загалом до рятувальних робіт долучилися 24 місцеві мешканці. Пораненим допомагали лікар і медсестри з місцевого медичного закладу. З Брно прибули 15 автомобілів швидкої допомоги. Для перев’язування ран використовували навіть підручні речі, зокрема матеріали, які знайшли на виноградниках.
У 1963 році трьох жителів — Зденку Сухомелову, Йозефа Гусака та Васіла Хмелака — відзначили державними нагородами за мужність під час порятунку пасажирів.
Семирічний хлопчик бачив, як дідусь рятував людей
Через багато років Чеське телебачення (Česká televize) записало спогади очевидців катастрофи.
Станіславу Гусаку (Stanislav Husák) тоді було лише сім років. Він розповідав, що разом із дідусем ішов на виноградник, коли вони побачили літак, який летів незвично низько. Дідусь сказав, що той може впасти. Невдовзі так і сталося.
Чоловік згадував, як його дідусь разом з іншим місцевим мешканцем витягав людей із розбитого літака. Сам хлопчик кричав дідові, щоб той не наближався до палаючих уламків.
Інша очевидиця, Алена Слезакова (Alena Slezáková), розповідала, що під час уроку в школі пролунав такий сильний вибух, що затремтіли шибки. Діти спочатку подумали, що стався землетрус.
Як літак опинився нижче вершини пагорба
Після катастрофи фахівці досліджували дії екіпажу під час заходу на посадку. У матеріалах, оприлюднених адміністрацією Уєзда-у-Брна, наведено реконструкцію подій, згідно з якою вирішальною могла стати плутанина між метрами та футами на висотомірі.
О 8:56 екіпаж отримав дозвіл знижуватися до висоти 300 метрів відносно аеродрому. Однак командир міг помилково орієнтуватися на показник у 300 футів — це приблизно 91 метр. Через це літак опинився значно нижче потрібної висоти.
Пагорб Шпідлак здіймається на 307 метрів над рівнем моря. Його вершину того ранку закривав туман. Праве крило літака вдарилося об схил. Уламки розкидало по виноградниках.
Літак уже готувався до посадки й рухався з відносно невеликою швидкістю. За авіаційним дослідженням, це, разом зі швидкою допомогою місцевих мешканців, сприяло виживанню багатьох пасажирів.
Погодні умови й сьогодні змушують екіпажі змінювати маршрути. У травні 2026 року літак із Барселони через грозу в Празі перенаправили до аеропорту Брно. Тоді пасажирський рейс благополучно приземлився на запасному летовищі.
Пам’ятник серед виноградників
Довгі роки про катастрофу нагадували записи в місцевій хроніці та спогади очевидців. Лише 29 травня 2013 року на схилі Старої гори відкрили пам’ятник загиблим.
Його металеві елементи виготовив місцевий коваль Іво Лоренц (Ivo Lorenc). Меморіал встановили неподалік місця падіння літака, серед тих самих виноградників, де восени 1962 року жителі Уєзда рятували пасажирів із палаючих уламків.
