Президент США Дональд Трамп заявив, що угода з Україною про природні ресурси дозволяє американській стороні «зайти будь-коли» та забрати «практично все, що захоче». Він назвав домовленість надзвичайно вигідною для Вашингтона та припустив, що її вартість може перевищити 300 мільярдів доларів.
Таку заяву Трамп зробив в інтерв’ю консервативному телеканалу Real America’s Voice, яке вийшло 31 липня.
«Ми маємо підписаний контракт щодо рідкісноземельних ресурсів. Ми можемо зайти туди будь-коли й забрати практично все, що захочемо. Це була дуже хороша угода», — сказав американський президент.
Трамп також заявив, що Україна є надзвичайно багатою на природні ресурси, а їхня потенційна вартість може значно перевищувати обсяг допомоги, яку Сполучені Штати надали Києву після початку повномасштабної війни.
Трамп говорить про повернення витрачених США коштів
За словами президента США, угода дозволить Вашингтону повернути гроші, витрачені на підтримку України. Він знову назвав суму понад 300 мільярдів доларів, яку адміністрація нібито надала Києву.
Однак у самій угоді вже надану військову та фінансову допомогу не визначено боргом України перед Сполученими Штатами. Україна не повинна передавати родовища або сплачувати доходи від чинних проєктів як компенсацію за попередню американську підтримку.
Домовленість зосереджена на майбутніх інвестиціях, нових ліцензіях і нових проєктах. Тому слова Трампа про можливість «забрати практично все» є його політичною інтерпретацією, а не буквальним переказом юридичних умов документа.
Що насправді записано в угоді України та США
Угоду про створення Американсько-українського інвестиційного фонду відбудови підписали у Вашингтоні 30 квітня 2025 року. Від України документ підписала тодішня перша віцепрем’єрка та міністерка економіки Юлія Свириденко, від США — міністр фінансів Скотт Бессент.
Офіційне роз’яснення українського уряду прямо зазначає, що всі надра, територіальні води й природні ресурси залишаються у власності України. Київ сам визначає, які ділянки розроблятимуть, кому видавати ліцензії та на яких умовах здійснюватиметься видобуток.
Державні підприємства також залишаються українською власністю. Угода не передає американській стороні контроль над «Нафтогазом», «Укрнафтою», «Енергоатомом» або іншими стратегічними компаніями та не вимагає їхньої приватизації.
США отримують можливість інвестувати у нові українські проєкти та брати участь у спільному фонді, але не право самостійно приїхати до України й почати видобування ресурсів без рішень української держави.
Україна передаватиме до фонду частину майбутніх доходів
Україна зобов’язалася спрямовувати до фонду 50% майбутніх державних доходів від нової ренти, пов’язаної з новими ліцензіями та новими ділянками у сферах критичної сировини, нафти й природного газу.
Доходи від уже чинних родовищ, видобувних підприємств і надходження, які вже враховано у державному бюджеті, до фонду не передаються.
Фонд управляється Україною та США на паритетних засадах. Це означає, що жодна зі сторін формально не має одноосібного контролю над його рішеннями.
Протягом перших десяти років прибутки фонду не повинні виплачуватися його учасникам. Їх планують повністю реінвестувати в українські проєкти — видобування ресурсів, енергетику, транспорт, інфраструктуру, виробництво та технології.
Угода охоплює не лише рідкісноземельні метали
Трамп переважно називає домовленість угодою про «рідкісні землі». Насправді її сфера значно ширша й охоплює критичні мінерали, нафту, газ, енергетику, транспортну інфраструктуру та технологічні проєкти.
Рідкісноземельні елементи є лише однією з груп ресурсів, які можуть зацікавити інвесторів. Україна також має поклади титану, графіту, літію, урану, марганцю та інших видів сировини, необхідної для оборонної, автомобільної, авіаційної та електронної промисловості.
Проте наявність геологічних оцінок ще не означає, що всі ці ресурси можна швидко видобути й продати. Для кожного родовища потрібні розвідка, підтвердження запасів, великі інвестиції, інфраструктура, технології та роки підготовки.
Спільний фонд уже почав інвестувати
У березні 2026 року Американсько-український фонд оголосив про свою першу інвестицію. Кошти спрямували українській технологічній компанії Sine Engineering, яка розробляє системи автономного управління та захищеного зв’язку для безпілотників.
Американське Міністерство фінансів пояснило, що інвестиція має допомогти Україні збільшити оборонне виробництво та водночас розвивати технології, які після війни можна буде використовувати у сільському господарстві, промисловості, транспорті й логістиці.
Станом на червень 2026 року фонд розглядав майже 300 потенційних проєктів. Пріоритетними напрямами назвали енергетику, інфраструктуру, критичні мінерали та виробництво товарів подвійного призначення.
Для захисту інвесторів США та Україна також працюють над механізмом страхування політичних і воєнних ризиків за участю американської DFC та агентства MIGA, що входить до Групи Світового банку.
Чи отримала Україна гарантії безпеки
Угода про фонд не містить прямого зобов’язання США вступити у війну або військово захистити Україну в разі нового російського нападу.
Трамп раніше стверджував, що присутність американських компаній і фахівців сама по собі стане певним стримувальним фактором для Росії. Водночас Київ продовжував вимагати окремих і чіткіших гарантій безпеки. Czechia Online докладно розповідала, якого захисту Україна прагнула отримати від США та європейських партнерів.
Таким чином, угода може посилити економічну зацікавленість Вашингтона в стабільності України, але не замінює оборонного договору або членства в НАТО.
Слова Трампа не змінюють юридичних умов угоди
Фраза про можливість «забрати практично все, що захочемо» відповідає звичній для Трампа манері представляти міжнародні домовленості як особисту економічну перемогу.
Однак юридично американська сторона не отримала необмеженого доступу до українських надр. Кожен майбутній проєкт залежатиме від українського законодавства, ліцензій, інвестиційних рішень і погодження в межах спільного фонду.
Україна зберігає власність на ресурси, а доходи фонду мають використовуватися передусім для інвестицій в українську економіку. Тому між гучною заявою Трампа і фактичним змістом документа є суттєва різниця.
