Ці пожовклі світлини з рукописними присвятами «На довгий спомин» справді збереглися на десятиліття, але зовсім не у родинних альбомах. Вони лягли до картонних папок під грифами «цілком таємно» у кабінетах чехословацької державної безпеки. Це особисті речі Степана Калитки — повстанця на псевдо «Остап», чий шлях до вільного світу обірвався у 1949 році.
За даними чеського україномовного часопису «Пороги», історія цього хлопця сповнена трагічних парадоксів. Він народився у довоєнній Польщі, а коли Радянський Союз захопив Східну Галичину, йому було всього 12 років. Батьків згодом депортували до СРСР, а сам юнак здобув лише початкову освіту. До лав Української повстанської армії він потрапив зовсім не через довгу ідеологічну підготовку.
Випадковий повстанець: як весільні покупки привели до лісу
Доля Степана зробила крутий віраж абсолютно несподівано. Він поїхав до сусіднього містечка, щоб купити речі для власного весілля, і саме там був завербований до підпілля. Звичайний сільський хлопець отримав зброю, псевдо «Остап» і нове життя у криївках.
Після завершення Другої світової війни кільце навколо повстанців невблаганно стискалося. Єдиним шансом на порятунок для багатьох залишався прорив на Захід — через гори Словаччини та територію Чехії до американської зони окупації в Німеччині. Навесні 1949 року Степан Калитка разом з іншими побратимами вирушив у цей небезпечний рейд.
Радола Гайда: як військовий герой та союзник українців перетворився на лідера чеських фашистів
Пастка у Чехословаччині: справа 5518-MV
У той час Кремль уже почав жорстко тиснути на керівництво Чехословаччини, вимагаючи відловлювати всіх «бандерівців», які намагалися прослизнути через їхню територію. Чехословацькі спецслужби влаштовували масштабні облави у прикордонних лісах. Під час однієї з таких операцій «Остапа» схопили.
В його кишенях знайшли найцінніше — кілька невеликих фотографій. На одній з них він позує з автоматом посеред засніженого зимового лісу. На іншій — дві усміхнені дівчини-підпільниці на тлі дерев. На звороті карток збереглися зворушливі написи від руки: «На Пам’ятку з пережитого в УПА… для друга Остапа». Ці підписи, які мали гріти душу в еміграції, стали головними речовими доказами у кримінальній справі №5518-MV.
Згодом ці знімки просто прикріпили до протоколів допитів. Історія військових мігрантів та їхньої боротьби на території Чехословаччини досі ховає багато білих плям, розкиданих по архівах колишніх спецслужб.
