Війна на Близькому Сході може вже найближчим часом спровокувати глобальний шок у постачанні продовольства. Фахівці попереджають: наслідки будуть значно важчими, ніж ті, що світ відчув після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році. Головна причина — критична нестача добрив, яка ставить під загрозу виробництво їжі одразу на кількох континентах.
Переглядаючи свіжі аналітичні звіти світових фінансових видань, наша редакція Czechia Online звернула увагу на тривожний матеріал від Financial Times. Ситуація розгортається стрімко, і це безпосередньо стосується чеських споживачів, адже, як ми писали раніше, Чехія втрачає продовольчу самодостатність і дедалі більше залежить від імпорту.
Параліч виробництва та заблоковані порти
Іранські атаки та удари у відповідь з боку США та Ізраїлю фактично паралізували близькосхідне виробництво сечовини — найпопулярнішого азотного добрива у світі. До того ж дефіцит газу змусив виробників у Південній Азії різко скоротити свої потужності.
На практиці це означає катастрофічні цифри. З 2,1 мільйона тонн сечовини, які за нормальних умов мали б зараз експортуватися, половину навіть не виробили. Ще понад мільйон тонн добрив та сировини просто застрягли у портах Перської затоки. Паралельно “жорстоко” підскочили ціни на природний газ, який є основою для виробництва аміаку (а це фундамент для половини світового виробництва харчів).
Удар по посівній та шалені ціни
Дефіцит вдарив у найгірший момент — у період активної посівної на Північній півкулі. Агрономи вже готуються до суттєвого падіння врожайності базових культур, таких як рис та пшениця.
«Якщо ситуація з добривами триватиме, це буде набагато гірше, ніж у 2022 році. Чим довше триває конфлікт, тим гіршою буде ситуація», — наголошує Вероніка Най, головна економістка американської групи The Fertilizer Institute.
Близький Схід — це серце логістики. Через Ормузьку протоку проходить близько третини світового експорту сечовини та 45% сірки, критично важливої для фосфатних добрив. Зараз ця артерія фактично перерізана.
Заводи зупиняються по всьому світу
Катарська компанія QAFCO вже закрила свій величезний завод із виробництва сечовини. В Індії уряд наказав хімічним підприємствам урізати споживання газу до 70%. Заводи в Пакистані та Бангладеш масово зупиняють роботу. Як наслідок, ціна на сечовину з початку загострення конфлікту злетіла на 40%.
На відміну від кризи 2022 року, коли проблема фокусувалася навколо українського зерна в Чорному морі, нинішня ситуація ламає одразу кілька ланок продовольчої системи глобально. Економісти попереджають: ми відчуємо стрибок цін у супермаркетах ще до того, як дефіцит добрив фізично вдарить по врожаю, адже вартість логістики, обробки та зберігання вже пробиває стелю.
