Китай значно прискорив темпи будівництва нових атомних підводних човнів та вже випереджає Сполучені Штати за кількістю одиниць, спущених на воду. Протягом останніх п’яти років Пекін поповнив свій флот десятьма новими субмаринами, тоді як Вашингтон зміг побудувати лише сім. Такі дані навів у своєму свіжому звіті Міжнародний інститут стратегічних досліджень (IISS), попередивши про поступове скорочення американської переваги під водою.
Масштаби виробництва та нові типи човнів
Загальна тоннажність нових китайських підводних човнів, побудованих у період з 2021 по 2025 рік, сягнула 79 000 тонн, що суттєво перевищує американський показник у 55 000 тонн. Основним драйвером цього зростання стало радикальне розширення верфі Bohai Shipbuilding Heavy у провінції Ляонін. Супутникові знімки фіксують, що територія підприємства за останні роки збільшилася в кілька разів, що дозволяє КНР вести одночасне будівництво кількох великих суден.
Серед нових розробок Пекіна особливу увагу привертають човни типу-094 (за класифікацією НАТО — Jin), здатні нести балістичні ракети з ядерними боєголовками. Також ведеться підготовка до виробництва ще більш досконалого типу-096. Як раніше стало відомо Чехія Онлайн, активність підводних флотів великих держав часто стає інструментом геополітичного тиску в ключових точках світу.
Технологічна перевага проти кількості
Попри високі темпи виробництва в Китаї, США та європейські країни поки що зберігають технологічне лідерство. Китайські субмарини типів 093 та 094 вважаються значно шумнішими за західні аналоги, що полегшує їхнє виявлення гідроакустичними системами. Однак американська програма оновлення флоту стикається з серйозними затримками — будівництво нових човнів класу Columbia вже відстає від графіка щонайменше на рік.
До кінця поточного десятиліття кількість активних субмарин у складі ВМС США може скоротитися до 47 одиниць через списання застарілих човнів класу Los Angeles. Водночас Пекін активно розбудовує свою ядерну тріаду, до складу якої входять не лише підводні ракетоносці, а й наземні шахтні установки та стратегічна авіація. Це дозволяє Китаю не лише забезпечувати контроль над прибережними водами, а й претендувати на роль глобального гравця у світовому океані.
