Як стало відомо Чехія-Онлайн, Чехія має достатньо сільськогосподарської сировини, однак значну частину готових харчових продуктів змушена імпортувати. Через це рівень продовольчої самодостатності країни знизився приблизно до 50%, що може стати серйозною проблемою у разі надзвичайних ситуацій.
Чехія активно експортує зернові культури, необроблене молоко та живу худобу, проте натомість імпортує готові харчові продукти — м’ясні вироби, сири та іншу перероблену продукцію. Саме така структура торгівлі, за даними Міністерства сільського господарства, суттєво знижує продовольчу самодостатність держави.
За словами голови Аграрного союзу Чехії Мартіна Пихи, країна, яка не здатна забезпечити своїх громадян базовими продуктами харчування, стає вразливою під час криз.
«У надзвичайних умовах кожна держава насамперед дбає про себе. Розраховувати на стабільні поставки з-за кордону в такий момент небезпечно», — наголосив він.
На проблему у січні звернув увагу й міністр сільського господарства Мартін Шебестян. Уряд декларує намір посилити внутрішнє виробництво продуктів харчування, підтримати переробні підприємства та обмежити імпорт неякісної продукції.
Експерти зазначають, що пандемія COVID-19, перебої в логістиці та війна в Україні продемонстрували вразливість глобальних ланцюгів постачання. За словами аналітика Чеського аграрного університету Томаша Майєра, у кризовій ситуації ринок перестає працювати за звичними правилами.
Згідно з даними Чеського статистичного управління, у 2024 році країна була повністю самодостатньою лише за трьома позиціями: яловичина та телятина, молоко і молочні продукти, а також цукор. В інших категоріях Чехія значною мірою залежить від імпорту.
Водночас фахівці запевняють: прямої загрози голоду немає. Однак у разі припинення імпорту продукти харчування суттєво подорожчають.
Головною причиною проблеми називають нестачу внутрішніх потужностей з переробки сировини. Міністерство планує підтримати розвиток таких підприємств, зокрема через спрощення доступу до європейських дотацій і відновлення національних програм підтримки на суму близько 250 мільйонів крон.
Втім, частина фермерів критикує ці ініціативи, побоюючись, що фінансування знову отримає великий бізнес, а малі виробники залишаться осторонь.
