У світі налічується лише дев’ять країн, які володіють ядерною зброєю, однак сумарна кількість їхніх арсеналів залишається загрозливо великою. Станом на 2025 рік у світі існує приблизно 12 331 ядерна боєголовка, з яких понад 9 600 перебувають у складі активних військових запасів.
Такі дані наводять аналітики Федерації американських вчених. Хоча це значно менше, ніж майже 70 тисяч боєголовок у розпал холодної війни, експерти застерігають: у найближче десятиліття глобальні ядерні арсенали можуть знову почати зростати, а самі системи озброєння стають дедалі потужнішими та точнішими.
Хто володіє ядерною зброєю
Наразі ядерні боєзаряди мають такі держави:
- Росія — близько 5 459 боєголовок
- Сполучені Штати — приблизно 5 277
- Китай — орієнтовно 600
- Франція — близько 290
- Велика Британія — приблизно 225
- Індія — близько 180
- Пакистан — орієнтовно 170
- Ізраїль — близько 90 (офіційно не підтверджено)
- Північна Корея — приблизно 40–50 (оцінка)
Абсолютними лідерами залишаються Росія та США. Сукупно ці дві країни володіють майже 90% усієї ядерної зброї на планеті.
Ядерна зброя за межами власників
Окрім держав, які мають власні арсенали, ще кілька країн розміщують на своїй території американські ядерні боєзаряди в межах оборонних домовленостей:
- Італія
- Туреччина
- Бельгія
- Німеччина
- Нідерланди
- Білорусь — кількість боєзарядів офіційно не розкривається
Чому це небезпечно
Навіть один ядерний вибух може мати катастрофічні наслідки. За оцінками експертних моделей, детонація лише однієї ядерної боєголовки над Нью-Йорком призвела б до понад 580 тисяч загиблих, не враховуючи довготривалі наслідки для здоров’я людей та довкілля.
Більшість сучасних боєзарядів у багато разів перевищують потужність атомної бомби, скинутої на Хіросіму. Особливу тривогу викликає так звана тактична ядерна зброя: попри назву, її потужність може сягати 300 кілотонн — це приблизно у 20 разів більше, ніж у бомби 1945 року.
Аналітики наголошують: скорочення арсеналів не означає зменшення ризиків. Навпаки, модернізація ядерної зброї та зростання геополітичної напруги роблять загрозу її застосування знову актуальною.
