Чехія не ставить під сумнів необхідність подальшої підтримки України з боку Європейського Союзу, однак не готова брати на себе додаткові фінансові гарантії. Про це заявив прем’єр-міністр Андрей Бабіш під час засідання парламентського комітету з європейських питань напередодні саміту Європейської ради.
За словами Бабіша, допомога Україні у 2026–2027 роках має фінансуватися так само, як і раніше. Єврокомісія пропонує два варіанти: позику ЄС або так звану репараційну позику, забезпечену замороженими російськими активами. Саме другий механізм викликає суперечки серед країн-членів.
Позиція Чехії щодо заморожених активів РФ
ЄС наразі блокує близько 210 млрд євро російських активів, більшість з яких зберігається в бельгійському депозитарії Euroclear. Бельгія застерігає від юридичних ризиків і вимагає гарантій від усіх країн ЄС на випадок повернення коштів.
Бабіш зазначив, що для Чехії такі гарантії могли б означати зобов’язання на суму близько 90 млрд крон. За його словами, Прага в принципі готова підтримати використання російських активів, але лише за умови, що гарантії залишатимуться добровільними.
- Чехія не надаватиме обов’язкових фінансових гарантій
- фінансування має здійснюватися через загальноєвропейські механізми
- гуманітарна допомога Україні з боку Чехії триватиме.
Дискусії всередині ЄС і Чехії
Прем’єр наголосив, що заморожені російські кошти логічніше використати як репарації після завершення війни. Водночас частина чеських політиків, зокрема Ян Ліпавський і Гелена Лангшадлова, вважають, що допомога Україні має йти саме з російських грошей, а не з податків європейців.
Бабіш також підтвердив, що Чехія й надалі допомагатиме Україні гуманітарно, а головним пріоритетом залишається досягнення справедливого миру.
