Чеські науковці з Масарикового університету в Брно встановили, що предки слов’ян походять із території сучасної північної та північно-західної України. Про це свідчать результати масштабного ДНК-дослідження, яке тривало п’ять років і охопило понад 550 стародавніх скелетів із Чехії, Польщі, Німеччини та Хорватії.
За словами археогенетикині Зузани Гофманової, аналіз показав, що близько VI століття нашої ери групи давніх слов’ян почали переселення з українських земель до Центральної Європи. Вчені наголошують, що це було мирне розселення, а не завойовницьке — у міграції брали участь цілі родини, а не лише чоловіки-вояки.
Одним із ключових відкриттів стало дослідження останків немовляти, знайденого на археологічній стоянці Поганско в Моравії. Дівчинці було не більше двох тижнів — її кістки не згоріли, тож саме вони стали найдавнішими зразками ДНК слов’янської людини, відомими на сьогодні.
Науковці також з’ясували, що давні слов’яни жили просто — у невеликих землянках, займалися землеробством і мали великі родини, часто з шістьма-сімома дітьми. Ця чисельність і соціальна гнучкість допомогли їм швидко розселитися по Європі після занепаду Римської імперії.
«Ми бачимо, що слов’яни не приходили зі зброєю. Вони інтегрувалися в нове середовище, створювали громади, і саме жінки були ключовою ланкою, яка поєднувала різні роди та народи», — зазначила Гофманова.
Керівник Інституту археології Їржі Махачек додає, що слов’яни скористалися з хаосу після падіння імперії:
«Їхня простота і землеробський спосіб життя дали змогу вижити, коли інші цивілізації занепадали».
Результати дослідження опублікували провідні міжнародні видання Nature та Genome Biology. Нині команда з Брна та Лейпцига продовжує вивчати, як слов’яни адаптувалися до нових територій і як їхня міграція вплинула на формування сучасної Європи.
