10 вересня під час масованої атаки Росії на Україну кілька безпілотників перетнули повітряний простір Польщі. Прем’єр-міністр Польщі Дональд Туск заявив, що дрони були російськими і їхня кількість була значною. Реакція Польщі та НАТО на цей інцидент виявилася набагато різкішою, ніж у попередніх випадках порушень повітряного простору.
Раніше польська влада та Альянс реагували обережно, підкреслюючи, що дрони не були спрямовані на територію НАТО, а могли відхилитися через роботу української РЕБ. Такі інциденти відбувалися неодноразово: 3 вересня та навіть у листопаді 2022 року, коли українська ракета, відбиваючи атаку РФ, залетіла в Польщу, вбивши двох людей. Дрони також перетинали повітряний простір Румунії.
Сьогоднішня реакція виглядає значно жорсткішою, що може бути зумовлено як глибиною проникнення БпЛА, так і політичною ситуацією всередині Польщі. Прем’єр Туск на тлі протистояння з президентом Анджеєм Дудою, який критично ставиться до підтримки України, підкреслює російську загрозу та демонструє рішучість влади.
Експерти також пов’язують події з міжнародною дипломатією. За деякими даними, під час недавньої зустрічі на Алясці президент РФ Володимир Путін пропонував тодішньому президенту США Дональду Трампу компромісний план завершення війни, який передбачав часткові територіальні поступки України та гарантії безпеки. Трамп нібито погодився, однак Київ та Європа відхилили цей план.
Сьогоднішні заяви щодо атак дронів Польщею можуть мати стратегічну мету — спонукати США до більш жорсткої політики проти Росії, а не проти України, «обнуливши» Аляскинські домовленості. Це, у свою чергу, може змінити баланс сил у регіоні та вплинути на позиції НАТО, оскільки Альянс наразі не готовий до прямого конфлікту з РФ.
Таким чином, інцидент із дронами у Польщі не лише підвищує міжнародну напруженість, а й слугує важливим політичним сигналом у глобальній грі між США, НАТО та Росією.
