Щороку в Чехії тисячі жінок стають донорами яйцеклітин, отримуючи за це десятки тисяч крон. Проте уряд планує обмежити цю практику, щоб уникнути зловживань та ризиків для здоров’я. Нові правила можуть вплинути на кількість донорок які дедалі частіше долучаються до процесу.
У Чехії щороку близько 5 тисяч жінок здають яйцеклітини, отримуючи за один цикл до 28 тисяч крон. Ця процедура стала популярною не лише серед чешок, а й серед іноземок, зокрема українок, кількість яких зросла після 2022 року. Якщо у 2021 році українки брали участь лише у 6 циклах, то у 2023 році їхня кількість зросла до 104. За словами 24-річної Олени, яка вирішила стати доноркою після проблем із зачаттям у її сестри, мотивація може бути як альтруїстичною, так і фінансовою.
«Я бачила, як страждає моя сестра і вся родина, і хотіла допомогти. Батьки питали, чи не зашкодить це моєму здоров’ю і чи зможу я мати власних дітей», — згадує вона.
Більшість яйцеклітин (87%) використовують іноземки, переважно з Німеччини, Франції та Італії. За даними Міністерства охорони здоров’я Чехії, це не становить проблеми, якщо всі вимоги законодавства дотримано. «Якщо іноземки та медичні заклади виконують усі умови для проведення процедури, ми не бачимо в цьому жодних труднощів», — зазначає речник міністерства Ондржей Якоб.
Проте уряд пропонує зміни: обмежити кількість заборів яйцеклітин до шести за життя однієї донорки та встановити максимальну компенсацію у 28 тисяч крон за цикл. Ці нововведення, за словами експертів, можуть зменшити кількість охочих стати донорками, адже фінансовий аспект відіграє важливу роль. Поправка до закону вже схвалена урядом, але ще не розглянута парламентом. Якщо її не затвердять до кінця виборчого періоду, зміни можуть відкласти.
Донорство яйцеклітин у Чехії — частина великого міжнародного ринку штучного запліднення. Більшість процедур проводяться для іноземних клієнток, що робить цю сферу важливою складовою медичного туризму.
