Акули та інші хрящові риби все частіше залишають глибоководні райони та наближаються до узбережжя. Причина — поєднання забруднення, змін клімату та різкого зменшення вмісту кисню у воді. Особливо критична ситуація у Мармуровому морі біля берегів Туреччини, де в деяких глибоководних зонах кисень зник повністю.
За словами морського біолога Хакана Кабасакала, радника WWF у Туреччині, у найглибших районах східної частини моря (понад 200 метрів) рівень кисню впав до нуля. Для більшості морських мешканців, зокрема акул, така вода стає непридатною для життя, адже вони потребують щонайменше 4,5 мг кисню на літр. У багатьох місцях Мармурового моря цей показник опустився нижче 2 мг.
Акули змушені шукати притулок у прибережних водах, але й там на них чекають нові загрози, зокрема інтенсивний промисловий вилов риби. На щастя, мігруючі види не становлять небезпеки для людей — здебільшого це дрібні акули роду Mustelus, які рідко перевищують два метри. Великі хижаки, як-от велика біла акула, залишили Мармурове море ще близько 40 років тому.
Фахівці застерігають, що падіння рівня кисню у воді — глобальна проблема. Воно створює так звані «мертві зони», де більшість морських організмів не виживає. Це ставить під загрозу рибальство та продовольчу безпеку прибережних громад.
WWF у Туреччині намагається боротися з наслідками кризи, зокрема за допомогою мобільного додатку Gözüm Doğada («Моє око в природі»), що дозволяє місцевим жителям повідомляти про помічених морських тварин.
