Європейська комісія оприлюднила нову “стратегію водної стійкості”, в якій закликала держави-члени ЄС скоротити споживання води щонайменше на 10% до 2030 року. Попри те, що цей крок не є обов’язковим з юридичної точки зору, він сигналізує про серйозність кліматичних загроз, пов’язаних із водними ресурсами.
Чому це важливо?
Єврокомісія наголошує, що водний цикл Європи серйозно порушений через:
- забруднення (нітрати, ацетати тощо),
- зношену інфраструктуру, яка призводить до величезних втрат технічної води,
- посухи та паводки, що стають дедалі інтенсивнішими,
- кліматичні зміни, які спустошують водні резерви.
Що передбачає стратегія?
- Скорочення водоспоживання щонайменше на 10% до 2030 року.
- Розробка національних водних цілей з урахуванням локальних умов.
- Запровадження загальноєвропейських контрольних показників до 2027 року.
- Покращення інфраструктури, щоб зменшити втрати води.
- Захист водойм від хімічного забруднення.
Що далі?
- Уряд кожної країни-члена ЄС повинен самостійно встановити показники ефективності, виходячи з власних потреб і ресурсів.
- Єврокомісія співпрацюватиме з кожною країною для розробки єдиної методології оцінки.
- Програма має бути підкріплена інвестиціями у водну інфраструктуру, зокрема у водоочисні споруди та «розумне» водопостачання.
Згідно з дослідженнями, до 1/3 води в міських системах ЄС втрачається через витоки. У деяких регіонах Іспанії, Італії чи Франції вже виникають локальні конфлікти через доступ до води, особливо в агросекторі.
Цей документ є своєрідною «тривожною кнопкою» для ЄС, адже проблема води більше не обмежується Африкою чи Близьким Сходом — Європа також входить у зону ризику.
